Дарина Степченкова – 27-річна delivery manager з Києва, яка працює в Intellias. Intellias — глобальна компанія з українським корінням, що працює в ІТ-індустрії вже понад 20 років. З 2021 року Intellias послідовно впроваджує всі принципи розширення прав і можливостей жінок (WEPs) у своїх ініціативах.

В Україні проживає близько 400 тис. ромів, точного обліку немає, адже чимало ромів досі без будь-яких документів реєстрації. Проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням та низькі доходи ― це ключові виклики за результатами опитування ромів у травні 2023. Анжеліка Бєлова ― ромська активістка зі Запоріжжя заснувала організацію «Голос Ромні», яка допомагає ромським жінкам долати труднощі, самореалізовуватись та покращувати власне економічне становище. Проєкти «Голос Ромні» підтримують ООН Жінки в Україні та Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). У матеріалі Анжеліка розповідає про вплив війни на ромські спільноти, гендерно зумовлене насильство та шляхи зростання добробуту для ромських жінок.

Два роки тому повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до масового переміщення всередині та за межами країни, оскільки мільйони українців та українок виїжджали в пошуках безпеки та підтримки. Анастасія Пирогова – психологиня й координаторка проєкту Women’s New Horizons, який реалізує організація «Жіночі перспективи» у Самборі, де вона проживає з родиною після вимушеного переміщення з рідного Запоріжжя. Тут Анастасія підтримує жінок і дівчат, надаючи психологічні консультації та створюючи ресурси для допомоги внутрішньо переміщеним особам отримати доступ до основних послуг.

Майя Аваліані, міжнародна консультантка ООН Жінки та експертка з гендерної рівності, поділилася своїми думками щодо викликів та можливостей роботи з громадами в Україні, розширення економічних можливостей жінок під час раннього відновлення та повоєнної відбудови. У листопаді 2023 року Майя Аваліані провела серію тренінгів «Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека» та процесах відновлення в Україні» для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Кіровоградської, Сумської та Чернігівської областей.

Олена - інспекторка пожежної служби за освітою, та кондитерка за покликанням. Чоловік Олени - військовий та захисник Маріуполя, більше 1,5 року знаходиться у російському полоні. Олена завжди шукала справу до душі, не стільки для грошей, скільки з бажання робити щось цікаве. Займалася різними речами, але спобувавши випікати пряники, захопилась.

Юлія Савинська, 32-річна кондитерка та підприємиця зі Сходу України, яка, як і мільйони інших українок та українців, була вимушена залишити свій дім і втратила бізнес через повномасштабну війну. Проте, від своїх мрій Юлія не відмовилася.

Ганна Демиденко, 38-річна активістка та правозахисниця. Вона працювала в багатьох громадських організаціях, у тому числі в Українському жіночому ветеранському русі VETERANKA, місцевій громадській організації, що підтримується структурою ООН Жінки та має на меті забезпечення рівних прав для військовослужбовиць.

Наталія Оніпко - засновниця та президентка фонду "Запорука", який допомагає онкохворим дітям та їхнім родинам. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну фонд розширив свою діяльність на надання гуманітарної допомоги вразливим внутрішньо переміщеним особам, зокрема жінкам, та громадам, які їх приймають.

Аліса Шрамко “Доля” - санінструкторка Фастівського добровольчого формування територіальної громади, що на Київщині, субінструкторка в Добровольчому медичному батальйоні “Госпітальєри” та членкиня Руху Veteranka. За цивільною професією соціальний педагог. Працює в музеї старшим співробітником відділу нематеріальної культурної спадщини. А ще – вона мама двох дітей.

Марина Кузнєцова, як і мільйони українок, постраждала внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, через яку втратила роботу, почувалась розгубленою у новій та чужій країні, не розуміла, як професійно рухатись далі.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Конончук навчалася у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка. Вона виграла стипендію на навчання у Великій Британії та мала розпочати там навчання в університеті восени 2022 року, але їй вчасно не надали візу.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Через війну Валентині Наливайко довелося двічі залишати свій дім в Україні – спочатку в межах країни після вторгнення Росії у 2014 році, а потім знову, після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Їй довелося двічі починати своє життя з нуля, Наразі - у Великобританії.

Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.

Вероніка Литвиненко – волонтерка та графічна дизайнерка Жіночого Ветеранського Руху. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало її в Києві, а всю її родину – у Маріуполі.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Анна Завертайло - співвласниця пекарні «Завертайло» й кафе-кондитерської Honey у місті Києві, одна із таких підприємиць, які з перших днів повномасштабної війни спрямували свій бізнес на локальну підтримку людей.

Наталія Новицька - проєктна менеджерка Благодійної організації «Позитивні Жінки». Основними цілями нашої організації є розширення прав і можливостей жінок, забезпечення їх доступу до послуг та розвиток лідерства. Війна поставила всі наші цілі під загрозу. Перші тижні наша команда, в першу чергу, думала не про лідерство, а про безпеку. Чи варто виїжджати, чи залишитись? Як забезпечити безпеку своїм близьким?

Моя ціль – показати, що не обов’язково їхати закордон, кудись на заробітки, а можна реалізуватись в підприємництві і в Україні, навіть впродовж війни.

Анна Мазур – засновниця української кар’єрної платформи Happy Monday та громадської організації «Професіонали майбутнього». Цього літа її команда проводила дослідження поточного стану українського ринку: скільки жінок активно шукають роботу, які посади найбільш затребувані та які навички необхідні для успіху. За підтримки ООН Жінки, Мазур запустила проект кар’єрної та психологічної допомоги українкам.