«Я хочу побудувати спільноту впливових ромських жінок та дівчат»: Анжеліка Бєлова, Президентка громадської організації «Голос Ромні»

В Україні проживає близько 400 тис. ромів, точного обліку немає, адже чимало ромів досі без будь-яких документів реєстрації. Проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням та низькі доходи ― це ключові виклики за результатами опитування ромів у травні 2023. Анжеліка Бєлова ― ромська активістка зі Запоріжжя заснувала організацію «Голос Ромні», яка допомагає ромським жінкам долати труднощі, самореалізовуватись та покращувати власне економічне становище. Проєкти «Голос Ромні» підтримують ООН Жінки в Україні та Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). У матеріалі Анжеліка розповідає про вплив війни на ромські спільноти, гендерно зумовлене насильство та шляхи зростання добробуту для ромських жінок.

«Робимо голоси ромських жінок почутими»

Анжеліка Бєлова ― президентка громадської організації «Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні”». Організація була створена у 2020 році у Запоріжжі, звідки родом Анжеліка. Вже у 2023 році команда зросла з 4 до 60 осіб. Місія організації: «Робимо голоси ромських жінок почутими. Допомагаємо без упереджень» ― це не просто слова, а практичні кроки. Відтак, у березні 2024 року, Анжеліка Бєлова стала учасницею української делегації 68-ї сесії Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок у Нью-Йорку, США.  

«Я знаю, як важко бути ромською жінкою, тому що ми стикаємося з дискримінацією не лише поза громадою, але також і всередині громади», ― зазначила Анжеліка Бєлова.

Вплив війни на ромів

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну додались виклики з пошуком нових місць проживання для ромських жінок та дівчат ВПО, надання гуманітарної та фінансової допомоги.

Серед  ромів та ромок у травні 2023 року, наразі лише 25% мають роботу, ще 43% не мають роботи, але шукають її. Не працюють і не шукають поки роботу ― 30%, серед них ― 79% взагалі не намагалися і лише 16% намагалися це раніше робити, але безуспішно. Серед зазначених причин небажання працевлаштуватись: вік, стан здоров’я (інвалідність тощо), наявність малих дітей, яких потрібно доглядати.
У всіх цільових регіонах, де проживає найбільше ромів, частка працевлаштованих невисока: 14% у Дніпропетровській області, 24% у Закарпатській області, 26% у Одеській області та 34% у Запорізькій області. 

«У західній частині України в ромській громаді є багато жінок, які живуть у компактних поселеннях без газу та доступу до чистої води. У цій громаді справді дуже велика бідність», ― розповідає Анжеліка.

Проте Бєлова стверджує, що ромські громади ― не є однорідними за рівнем добробуту та потреб. Саме тому важливою є роль організацій безпосередньо на місцях, які забезпечують критично необхідну гуманітарну допомогу тим, хто дійсно цього потребує. Часто такі вразливі групи не мають документів, щоб отримати доступ до послуг, вони можуть навіть не знати, де і як отримати підтримку. В рамках проєкту з WPHF було відкрито коворкінг-центри для жінок та дівчат в Ужгороді, Запоріжжі та Кривому Розі. В цих приміщеннях передбачені дитячі кімнати, навчальні зони для багатодітних матерів і одиноких матерів, які здобувають освіту.

Навчання та працевлаштування ромських жінок і дівчат

Для підвищення соціально-економічного добробуту жінок ― команда навчає новим професіям та допомагає працевлаштуватись. Відтак, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН підтримав проєкт, що спрямований на соціально-економічну реабілітацію 100 жінок, які були вимушені переїхати через початок війни росії в Україні.

В рамках проєкту «Голос Ромні» розробила 10-місячну освітню програму, щоб навчити жінок та дівчат шиттю, перукарській справі, послугам манікюру, випіканню кондитерських виробів та веденню власного бізнесу. Окрім спеціалізацій, жінки та дівчата отримали всі необхідні підприємницькі навички, такі як SMM, бізнес-планування, фінансова та комп’ютерна грамотність тощо. У рамках проекту 100 ромських жінок-учасниць отримали допомогу у працевлаштуванні.

За результатами конкурсу бізнес-планів ― 10 жінок та дівчат отримали гранти на відкриття власного бізнесу. Для старту власної справи «Голос Ромні» за підтримки WPHF надали спеціальне професійне обладнання для учасниць проєкту з урахуванням їх спеціальностей. За словами переможниць конкурсу грантів, їхніми першими клієнтками були родичі чи друзі, що давало їм можливість попрактикуватися та подолати труднощі. Зараз багато з них уже розширили постійну клієнтську базу та продовжують активно вдосконалювати бізнес-процеси: краще фінансове планування та розподіл ресурсів. Наразі команда «Голосу Ромні» створює відеосюжети про успішні кейси нових підприємниць та їхні плани.

Аби ефективніше реалізовувати програмну діяльність, «Голосу Ромні» також отримала фінансування від WPHF для інституційного розвитку організації. Це передбачає розширення команди, розробку організаційних політик, проведення стратегічних сесій з плануванням на 2 роки, а також психологічні консультації для працівниць (-ів) та волонтерок (-ів) організації.

«Тема гендерно зумовленого насильства - це табу в ромській культурі»

Серед важливих напрямків роботи організації ― протидія гендерно зумовленому насильству, адже в ромських спільнотах ця тема особливо замовчується.

Найбільш дискримінованими є ромські жінки.  «Одним із моїх пріоритетів ― є боротьба з гендерним насильством. Ця тема є табу в ромській громаді, тому що це патріархальна культура. Моя мета — розпочати цю важку розмову [про гендерне насильство] в ромській громаді та розробити довгострокові рішення», – зауважила Бєлова.

У 2019 році Анжеліка стала жерствою феміциду (вбивство жінок та дівчат, скоєне за ознакою статі), коли на неї напав чоловік з ножем поблизу її дому. Детальніше про цю історію Анжеліка розповіла у відео під час кампанії «16 днів проти гендерно зусомвленого насильства». Попри напад, Бєлова продовжує адвокацію та просвітництво щодо протидії гендерно зумовленого насильства.

«Я знала, що маю зробити цей світ безпечнішим для дівчат і жінок, для моєї власної дочки», — додає Бєлова. На час нападу її доньці було лише чотири місяці.

За словами Бєлової, відсутність освіти — це головна перешкода на шляху до отримання доступу до інформації, гідної роботи та доходу або кращих умов життя. Саме тому, серед її ключових месиджів до міжнародної спільноти —  інвестиція у реалізацію ромської стратегії в Україні 2030. Така стратегія спрямована на підтримку інтеграції та участі ромів у суспільному житті в Україні та покращення їхнього доступу до освіти, працевлаштування, послуг та документів.

Бєлова мріє про майбутнє, де ромські жінки керуватимуть організаціями, підприємствами та активістськими рухами: «Я просто хочу бачити щасливу ромську громаду та сильних жінок, які знають свої права та можуть досягти всього, чого хочуть у своєму житті».