За словами Наталії Оніпко: "Локальні жіночі організації є вухами та очима гуманітарної допомоги для подолання кризи в Україні".

Дата:

Наталія Оніпко - засновниця та президентка фонду "Запорука", який допомагає онкохворим дітям та їхнім родинам.  З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну фонд розширив свою діяльність на надання гуманітарної допомоги вразливим внутрішньо переміщеним особам, зокрема жінкам, та громадам, які їх приймають. За підтримки Структури ООН Жінки та фінансування з Фонду миру та гуманітарної допомоги ООН Жінки, Фонд започаткував проект "Ми можемо це зробити", спрямований на підтримку інклюзивного та ґендерно-чутливого гуманітарного реагування на кризу в Україні шляхом зміцнення потенціалу місцевих організацій, очолюваних жінками, та їхньої конструктивної участі в гуманітарному реагуванні.

nataliia_onipko
Наталія Оніпко - засновниця і президентка фонду "Запорука", який допомагає онкохворим дітям та їхнім родинам. Фото: Надано Наталією Оніпко

"З моменту заснування, 15 років тому "Запорука" працює над тим, що допомагає онкохворим дітям та їхнім родинам. Коли Росія вторглася в Україну в березні 2022 року, ми усвідомили важливість швидкого реагування на надзвичайні ситуації, особливо на евакуацію онкохворих дітей та їхніх сімей. Завдяки партнерству з місцевими організаціями нам вдалося не лише евакуювати цих дітей та їхні сім'ї за лічені дні, але й забезпечити їх належним притулком та лікуванням у ці складні часи. Ми також посилили нашу підтримку лікарням і забезпечили їх медикаментами, матеріалами та обладнанням, щоб вони могли безперервно надавати допомогу онкохворим дітям. За останні півроку ми допомогли 700 дітям у 16 лікарнях, які ми підтримуємо по всій Україні.

У відповідь на різні потреби, спричинені кризою, ми розширили нашу діяльність, щоб надавати комплексну та багатогалузеву допомогу внутрішньо переміщеним особам, у тому числі шляхом відновлення старих будівель та створення нових об'єктів для їхнього розміщення у Львівській області. Усвідомлюючи важливість соціальної згуртованості під час кризи, ми надаємо гуманітарну допомогу громадам, які приймають ВПО у Київській, Черкаській, Полтавській, Вінницькій та Львівській областях. Щоб задовольнити зростаючі потреби в психологічній підтримці серед тих, хто постраждав від вторгнення, ми запустили безкоштовну гарячу лінію психологічної підтримки. Відтоді наші 20 фахівців надали понад 6000 консультацій тим, хто їх потребував, 70% з яких - жінки.

Нічого з цього не було б можливим без наших міцних партнерських зв'язків на місцях. Саме тому ми дуже тісно співпрацюємо з громадськими організаціями, в тому числі з жіночими групами, в різних регіонах. Замість того, щоб формувати команду з нуля в кожному населеному пункті, ми об'єднуємо зусилля з організаціями, які вже працюють там, щоб більш ефективно та оперативно реагувати на потреби громад. Ми переконані, що чим менша відстань між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто може її надати, тим ефективніше можна використати наявні ресурси.

Роль жіночих організацій у визначенні гуманітарних пріоритетів є надзвичайно важливою. Ще до війни жінки в Україні були дуже активними учасницями громадянського суспільства, а з початком вторгнення їхня участь лише посилилася. Будучи частиною громади, вони мають легітимність і довіру серед вразливих груп, таких як жінки, які частіше звертаються за психосоціальною підтримкою та допомогою до місцевого центру або притулку, очолюваного жінками, ніж до великих організацій. Дійсно, жіночі групи слугують нашими очима та вухами в громаді, дозволяючи нам бачити проблеми та чути голоси, які інакше ми б не побачили та не почули. Тому вони повинні бути в центрі наших зусиль з реагування на гуманітарну кризу".