8 березня - це Міжнародний день боротьби за права жінок. Зважаючи на повномасштабне вторгнення Росії, в Україні ця дата має не символічний, а дуже конкретний зміст. Для українських жінок це про право на безпеку, справедливість для постраждалих та дії - тобто доступ до базових послуг і можливість відновлювати життя в умовах війни.

Коли після атак Росії на енергетичну інфраструктуру України почалися тривалі відключення електроенергії, міста і села по всій країні занурилися в темряву, а опалення та водопостачання неодноразово зазнавали перебоїв.

Нью-Йорк, 4 березня 2026 року – Напередодні 8 березня 2026 року, у Міжнародний день боротьби за права жінок, ООН Жінки застерегає: системи правосуддя, покликані захищати права та верховенство права, не захищають жінок і дівчат у всьому світі. Жінки в усьому світі мають лише 64% юридичних прав чоловіків, що наражає їх на дискримінацію, насильство та виключення на кожному етапі їхнього життя.

На початку січня Україна зіткнулася з аномально низькими температурами та масштабними атаками Російської Федерації на об’єкти критичної енергетичної інфраструктури, що спричинило тривалі блекаути в багатьох регіонах країни. Лише у Дніпропетровській області понад 800 000 споживачів залишилися без електроенергії, а в Дніпрі перебої зі світлом призвели до перебоїв із водопостачанням, опаленням і зв’язком.

Через повномасштабне вторгнення Росії Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу. Понад п'ята частина території країни, приблизно 139 000 км², потенційно замінована. Гуманітарне розмінування є вкрай важливим для збереження людських життів, безпечного повернення переміщених осіб, відновлення сільськогосподарських земель та прискорення економічного відновлення. Водночас цей сектор стикається з гострою нестачею кадрів, і потребує тисячі додаткових кваліфікованих фахівців.

Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.

Із осені 2025 року тривалі відключення електроенергії знову стали частиною повсякденного життя в багатьох українських містах. На початку 2026 року ситуація ще більше загострилася: після масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру в південних регіонах країни деякі громади залишалися без електроенергії, опалення та водопостачання на багато годин, а подекуди й на дні.

Із осені 2025 року тривалі відключення електроенергії знову стали частиною повсякденного життя в багатьох містах і сільських громадах України. На початку 2026 року ситуація ще більше погіршилася. Січень розпочався з сильних морозів і масштабних атак Збройних сил Російської Федерації на об’єкти критичної енергетичної інфраструктури, що призвело до блекаутів по всій країні. Для жінок із вразливих груп, зокрема жінок з інвалідністю, одиноких матерів, ромських жінок і жінок, які живуть з ВІЛ, блекаут є не лише незручністю. Темрява та відсутність електроенергії можуть швидко перетворитися на загрози для безпеки, здоров’я та гідності.

Минає четвертий рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час загинуло понад 5 000 жінок і дівчат, ще 14 000 отримали поранення, хоча реальні цифри, ймовірно, значно вищі. На тлі війни в Україні та енергетичних атак, які впливають на повсякденне життя, жінки та дівчата стикаються з ще однією кризою, яка дедалі більше посилюється: стрімким скороченням фінансування жіночих правозахисних організацій та організацій, очолюваних жінками. Саме ці організації є ключовою опорою, що допомагає жінкам і дівчатам виживати, залишатися в безпеці, отримувати захист і підтримку.

UN Women Connect 2026 – четверта щорічна подія ООН Жінки в Україні – об’єднала понад 60 жіночих організацій громадянського суспільства, партнерів, представниць і представників країн-донорів, щоб підбити підсумки, обговорити виклики та визначити пріоритети співпраці на 2026 рік.

Громадська організація INSCIENCE та аналітичний центр Cedos за підтримки ООН Жінки в Україні в рамках програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства» що фінансується Європейським Союзом провели комплексне дослідження досвіду жінок у STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics / наука, технологія, інженерія, математика). Мета дослідження — виявити чинники, що мотивують здобувачок освіти та науковиць у галузях STEM, будувати наукову карʼєру або залишати її.

Київ, 4 лютого 2026 року. Сьогодні Європейський Союз (ЄС) та ООН Жінки в Україні підписали угоду про запуск проєкту «Разом до гендерної рівності: Україна та ЄС» (Gender Equality Facility), що стало важливим кроком у підтримці відновлення України відповідно до цінностей і стандартів Євросоюзу та ООН. Церемонія відбулася за участі Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, Посолки ЄС в Україні Катаріни Матернової, заступниці Виконавчої директорки ООН Жінки Кірсі Маді, Координатора системи ООН в Україні та Гуманітарного координатора Матіаса Шмале та Представниці ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш.

Фільм “СЛІДИ” української режисерки Аліси Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк увійшов до програми Panorama Dokumente Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале), який в 2026 році пройде з 12 по 22 лютого. Берлінале є фестивалем класу А — світова прем’єра на такому визначному майданчику зможе привернути увагу світової спільноти до теми сексуального насильства під час російсько-української війни.

ООН Жінки в Україні оголошує конкурс заявок для неурядових організацій в межах ініціативи «Школа Штучного Інтелекту (ШІ) ООН Жінки в Україні». Цей конкурс проєктів адресований організаціям громадянського суспільства, які є юридично зареєстрованими в Україні та мають досвід роботи у сфері штучного інтелекту. Пілотний проєкт відповідає зростаючим потребам жінок у доступі до практичних навичок у сфері штучного інтелекту, цифрової безпеки та участі в умовах прискореної цифрової трансформації України під час війни та відновлення.

В Україні професія водія/водійки вантажівки тривалий час залишалася майже винятково чоловічою. Водночас нестача кадрів у логістиці, зміни на ринку праці та запит на рівний доступ до професій відкривають нові можливості. Проєкт She Drives підтримує жінок, які вирішили пов’язати свій професійний шлях із вантажними перевезеннями, надаючи доступ до навчання, отримання Коду 95 та професійної спільноти.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило життя Алли Кислюк на «до» і «після». Аллі Кислюк 47 років. Поруч із нею завжди була велика й любляча родина: двоє синів, коханий чоловік, з яким вони разом уже 28 років, і батьки. У мальовничому селі Милово Херсонської області жінка виховувала дітей і розвивала освітні ініціативи. З початком війни вона вимушено стала внутрішньо переміщеною жінкою, втратила дім, але не втратила сили, віри й любові до своєї справи.

Ольга Зота є співзасновницею та CEO «UkraineRobotics» — українського технологічного стартапу, що розробляє інноваційні роботи-гексаподи, які поєднують креативність із передовими технологіями. Створена в результаті експерименту з 3D-друком під час пандемії, її провідна модель «KULYA» стала символом стійкості та креативності в умовах викликів війни. Як палка прихильниця STEM, Ольга прагне надихнути якомога більше дівчат і жінок займатися наукою, технологіями та інженерією, одночасно руйнуючи гендерні стереотипи в сфері технологій.

З 2015 року ООН Жінки в Україні приділяє особливу увагу жінкам та дівчатам у процесі прийняття рішень та надання гуманітарної допомоги в умовах серйозних викликів у сфері безпеки, що стоять перед країною. Впровадження та реалізація Національних планів дій щодо виконання резолюції 1325 Ради Безпеки ООН, що є унікальним явищем в умовах активної війни, свідчить про рішучу позицію керівництва країни у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ). Серед основних досягнень – локалізація порядку денного ЖМБ на рівні громад, впровадження новаторських підходів до боротьби з сексуальним насильством, пов'язаним з конфліктом (СНПК) з урахуванням інтересів постраждалих, створення Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України, впровадження гендерно відповідальних реформ у секторі безпеки.

Для Світлани Шевченко з Запоріжжя повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало випробуванням, у якому фізична витривалість і психологічна стійкість щодня перевіряються на міцність, але участь у програмі ментального відновлення «ReStart Свідомості», реалізованій ГО «Impact Force» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), стала для неї точкою опори у ці складні часи.

Ініціатива Women For The Future, яку підтримує ООН Жінки, допомагає українкам переосмислити власний шлях, знайти внутрішні опори та перетворити невизначеність на чіткий план дій. Історії учасниць ініціативи Women For The Future – це приклади реальних змін, що починаються з розмови, підтримки й віри в себе.