З 14 по 22 травня Виконавча рада Структури ООН Жінки перебуває з візитом у Молдові та Україні. Мета візиту - зміцнення партнерства та стратегії для просування гендерної рівності в цих країнах та за їх межами, узгоджуючи їх з регіональними та глобальними стратегіями ООН Жінки.

Починаючи з 2022 року, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) разом з ООН Жінки в Україні розгорнув підтримку організацій громадянського суспільства, які очолюються жінками та/або захищають права жінок. Така підтримка необхідна для забезпечення критично важливої діяльності таких організацій, надання термінової гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), захисту жінок і дівчат від сексуального та гендерного насильства, а також з метою посилення участі жінок у плануванні та інвестуванні заходів щодо відновлення та економічного забезпечення.

9 квітня у Києві відбулася тематична сесія Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у співпраці з ООН Жінки в Україні щодо питань гендерної рівності у процесі вступу до ЄС та ролі Верховної Ради в цих процесах. Захід підтримали уряди Данії та Швеції.

В Україні проживає близько 400 тис. ромів, точного обліку немає, адже чимало ромів досі без будь-яких документів реєстрації. Проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням та низькі доходи ― це ключові виклики за результатами опитування ромів у травні 2023. Анжеліка Бєлова ― ромська активістка зі Запоріжжя заснувала організацію «Голос Ромні», яка допомагає ромським жінкам долати труднощі, самореалізовуватись та покращувати власне економічне становище. Проєкти «Голос Ромні» підтримують ООН Жінки в Україні та Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). У матеріалі Анжеліка розповідає про вплив війни на ромські спільноти, гендерно зумовлене насильство та шляхи зростання добробуту для ромських жінок.

Два роки тому повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до масового переміщення всередині та за межами країни, оскільки мільйони українців та українок виїжджали в пошуках безпеки та підтримки. Анастасія Пирогова – психологиня й координаторка проєкту Women’s New Horizons, який реалізує організація «Жіночі перспективи» у Самборі, де вона проживає з родиною після вимушеного переміщення з рідного Запоріжжя. Тут Анастасія підтримує жінок і дівчат, надаючи психологічні консультації та створюючи ресурси для допомоги внутрішньо переміщеним особам отримати доступ до основних послуг.

Третя спільна оцінка збитків і потреб України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, була підготовлена спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковцями, організаціями громадянського суспільства та приватним сектором. Окремий розділ оцінки було присвячено гендерним аспектам впливу війни та пріоритетам для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

Гендерно зумовлене насильство – це тема, про яку Українська Павда поговорили у новому епізоді подкасту "Кляті питання" з представницею ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Чому відбувається гендерно зумовлене насильство та які його масштаби в Україні? Як на нього впливає війна? Як йому запобігати? Про все це говоримо у новому епізоді подкасту. 

Майя Аваліані, міжнародна консультантка ООН Жінки та експертка з гендерної рівності, поділилася своїми думками щодо викликів та можливостей роботи з громадами в Україні, розширення економічних можливостей жінок під час раннього відновлення та повоєнної відбудови. У листопаді 2023 року Майя Аваліані провела серію тренінгів «Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека» та процесах відновлення в Україні» для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Кіровоградської, Сумської та Чернігівської областей.

Олена - інспекторка пожежної служби за освітою, та кондитерка за покликанням. Чоловік Олени - військовий та захисник Маріуполя, більше 1,5 року знаходиться у російському полоні. Олена завжди шукала справу до душі, не стільки для грошей, скільки з бажання робити щось цікаве. Займалася різними речами, але спобувавши випікати пряники, захопилась.

25 жовтня перед головним входом до Штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, в рамках проекту «Inside Out», встановили 50 портретів визначних жінок сьогодення, які своєю діяльністю просувають порядок денний - Мир, жінки, безпека. Однією з 50 героїнь-миротвориць фотоекспозиції «Inside Out» під гаслом «Мир починається з неї» («Peace begins with her») стала українка Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

Юлія Савинська, 32-річна кондитерка та підприємиця зі Сходу України, яка, як і мільйони інших українок та українців, була вимушена залишити свій дім і втратила бізнес через повномасштабну війну. Проте, від своїх мрій Юлія не відмовилася.

Ганна Демиденко, 38-річна активістка та правозахисниця. Вона працювала в багатьох громадських організаціях, у тому числі в Українському жіночому ветеранському русі VETERANKA, місцевій громадській організації, що підтримується структурою ООН Жінки та має на меті забезпечення рівних прав для військовослужбовиць.

Ірина Клочко - 38-річна дешифрувальниця в українському підрозділі повітряної розвідки "Очі". До служби в армії працювала режисеркою на телебаченні в Києві. Нещодавно Ірина приєдналася до Жіночого ветеранського руху, щоб бути частиною спільноти однодумців. За підтримки Структури ООН Жінки, Жіночий ветеранський рух відстоює права жінок в армії та пропонує жінкам-військовослужбовицям психологічну, реабілітаційну, реінтеграційну та освітню підтримку.

Наталія Оніпко - засновниця та президентка фонду "Запорука", який допомагає онкохворим дітям та їхнім родинам. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну фонд розширив свою діяльність на надання гуманітарної допомоги вразливим внутрішньо переміщеним особам, зокрема жінкам, та громадам, які їх приймають.

Аліса Шрамко “Доля” - санінструкторка Фастівського добровольчого формування територіальної громади, що на Київщині, субінструкторка в Добровольчому медичному батальйоні “Госпітальєри” та членкиня Руху Veteranka. За цивільною професією соціальний педагог. Працює в музеї старшим співробітником відділу нематеріальної культурної спадщини. А ще – вона мама двох дітей.

Марина Кузнєцова, як і мільйони українок, постраждала внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, через яку втратила роботу, почувалась розгубленою у новій та чужій країні, не розуміла, як професійно рухатись далі.

Олександра Матвійчук – українська правозахисниця. Після протестів на «Майдані» в листопаді 2013 року, які призвели до повалення уряду та спричинили багато втрат серед активістів, вона створила сторінку Євромайдан SOS у Facebook. Як голова "Центру громадянських свобод", вона також надавала юридичну допомогу протестувальникам, які постраждали під час розгону. Разом зі своєю командою Матвійчук задокументувала понад 18 000 актів військовіих злочинів проти українського народу з 2014 року. "Центр громадянських свобод" отримав Нобелівську премію миру у 2022 році.

44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.

Лариса Денисенко - журналістка, адвокатка, правозахисниця та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». До війни Лариса та «ЮрФем» займалися переважно адвокатуванням жіночого лідерства у юридичній професії, забезпечували менторство та займалися веденням стратегічних справ, які стосувалися домашнього насильства й гендерно зумовленої дискримінації. Зараз цей перелік доповнився представництвом інтересів та юридичним захистом дівчат, жінок, чоловіків та хлопчиків, які вціліли від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, в якому масово звинувачується сьогодні російські військові.

Сьогодні 15,7 мільйонів людей в Україні терміново потребують гуманітарної допомоги та захисту. На сході та півдні України тривають атаки на населені пункти та цивільну інфраструктуру, що загрожує життю людей та їхньому доступу до життєво важливих послуг. Структура ООН Жінки в Україні перепрограмувала свою діяльність, щоб охопити тих жінок і чоловіків, які найбільше потребують предметів першої необхідності, яких немає в районах Донецької області, які зазнають найжорстокіших обстрілів.