За даними нової спільної оцінки потреби України на відновлення та відбудову (RDNA3) оцінюються у 486 мільярдів доларів США.

За даними нової спільної оцінки потреби України на відновлення та відбудову (RDNA3)  оцінюються у 486 мільярдів доларів США. Третя спільна оцінка збитків і потреб України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, була підготовлена спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковцями, організаціями громадянського суспільства та приватним сектором.

Окремий розділ оцінки було присвячено гендерним аспектам впливу війни та пріоритетам для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

Війна має гострий вплив на жінок та дівчат, а також ЛГБТІК+ спільноту, які мають особливі потреби та пріоритети у відновленні. Наведемо декілька фактів:

• Жінки становлять більшу частину внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і переважають серед українців, які прагнуть повернутися до України. За даними на жовтень 2023 року, з 3,7 мільйонів ВПО,  56% - жінки. З 4,6 мільйонів осіб, які повернулися до місць постійного проживання, жінки становлять  93%[1];
• У 2024 році 14,6 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги, 56 % з них - жінки та дівчата[2];
• Жінки отримують на 18,6% менше за чоловіків за роботу рівної цінності, а їхня представленість у робочій силі на 15,1 % нижча, ніж у чоловіків. Недостатність робочих місць особливо відчутна серед жінок віком від 25 до 44 років[3];
• За оцінками ООН Жінки, жінки витрачають на 16 годин на тиждень більше, ніж чоловіки, на неоплачувану домашню роботу, а потенційні фінансові наслідки збільшення неоплачуваної роботи жінок по догляду за дітьми з лютого 2022 року становлять 72,5 мільярда доларів США[4];
• Станом на квітень 2023 року  жінки становили 72% від усіх зареєстрованих безробітних[5];

Інші виклики для гендерно чутливого відновлення включають збільшення неоплачуваної роботи жінок по догляду за іншими членами родини, підвищення ризиків гендерно зумовленого насильсва та зменшення участі жінок у формальних процесах прийняття рішень.

Cабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні:

«Війна має глибокий вплив на жінок, дівчат та ЛГБТІQ+ спільноту. Ці категорії населення мають свої конкретні потреби та пріоритети у відновленні, які відрізняються від потреб чоловіків. Реформи у сфері гендерної рівності та недискримінації повинні бути невід’ємною частиною планування та фінансування відновлення та відбудови України, із забезпеченням всебічної та рівної участі в них організацій громадянського суспільства та груп адвокатів, що представляють жінок та ЛГБТІQ+, на національному та місцевому рівнях. Розширення доступу жінок до ринку праці та включення їх у бізнес мають бути пріоритезовані для відбудови кращої та більш рівноправної України. В той же час запобігання та реагування на гендерне зумовлене насильство є ключовим для забезпечення безпечного середовища для чоловіки і жінок та їх повноцінноі участі у процесах відновлення».

Для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного підходу до відбудови, пріоритетними мають стати такі напрямки:

• інтервенції для розширення доступу жінок до ринку праці та бізнесу та їх залучення до нього;
• цілеспрямовані ініціативи, спрямовані на зменшення неоплачуваної праці жінок;
• розширення зусиль із запобігання та реагування на гендерно зумовлене насильство;
• залучення жінок-лідерок на рівні осіб, відповідальних за прийняття рішень, до процесів відновлення на всіх рівнях, де застосовуються гендерно-орієнтовані інструменти планування, бюджетування та моніторингу;
• посилення збору, аналізу та поширення даних про гендерні наслідки війни, особливо на перетині гендеру та груп, які стикаються з численними формами дискримінації.

Більше інформації про потреби України на відновлення та відбудову заходьте за посиланням.