За словами Ірини Клочко: "Українські жінки, які йдуть в армію, змушені носити уніформу, пошиту для чоловіків".

Ірина Клочко - 38-річна дешифрувальниця в українському підрозділі повітряної розвідки "Очі". До служби в армії працювала режисеркою на телебаченні в Києві. Нещодавно Ірина приєдналася до Жіночого ветеранського руху, щоб бути частиною спільноти однодумців. За підтримки Структури ООН Жінки, Жіночий ветеранський рух відстоює права жінок в армії та пропонує жінкам-військовослужбовицям психологічну, реабілітаційну, реінтеграційну та освітню підтримку.

“Для мене повномасштабна війна була несподіванкою. За день до її початку ми з друзями довго обговорювали, чи може таке статися. Я думала, що війна, напевно, буде, і скоро. Я просто не очікувала, що вона почнеться наступного дня. Коли Росія вторглася, я не панікувала. Як телевізійна режисерка, я звикла до стресових ситуацій.

На початку літа 2022 року я попросила друга допомогти мені знайти роботу в армії. Було два варіанти: снайперка або дешифрувальниця. Снайперкою я не хотіла бути. А про дешифрування я нічого про це не знала. Я хотіла піти в артилерію, але там не було вакансій. Так я потрапила до повітряної розвідки.

Я не знала, що і як робити, тому вчилася всьому у своїх побратимів. Спочатку був певний дискомфорт, адже сім років я працювала на телебаченні з чоловіками, які мені підпорядковувалися. І раптом я опинилася у спільноті, де мною командують чоловіки. Мені довелося вчитися якомога швидше, щоб стати самостійним бійцем.

Найскладніша частина армійського життя - бойові завдання взимку. Доводиться носити термобілизну, одяг, бронежилет, каску та наплічник. Як в цьому всьому ходити в туалет? Я 15 хвилин намагалась зробити це, нічого не знімаючи. Коли мені нарешті вдалося це зробити, я попросила побратимів потримати на мені бронежилет, підняти його вагу, так я змогла застебнутися.

Більшість жінок, які вступають до армії, стикаються з проблемами, пов'язаними з формою. Весь військовий одяг та спорядження зроблені для чоловіків. Наприклад, навіть якщо розмір талії вам підходить, то ноги будуть настільки великими, що ще двоє вас туди влізе. Ви не зможете спокійно рухатися, тому що штани будуть шарудіти. У таких штанах краще не ходити в глибоку розвідку. Деякі дівчата примудряються їх підшивати.

Найпроблемнішим спорядженням є бронежилет. Для жінок з великим розміром грудей він може бути дуже незручним. Жилет у зоні грудей щільно прилягає до тіла, і, коли ви носите його цілий день - це боляче.”

З метою забезпечення рівності у підході до військової форми та особистоого спорядження Жіночий ветеранський рух організував кравецьку майстерню з пошиття жіночої військової форми. Майстерня є ініціативою ветеранки-парамедикині Юлії Сідорової, дизайнерки в цивільному житті. У травні 2022 року Юлія та її команда дослідили американську та ізраїльську уніформу та адаптували розмірну сітку до жіночої анатомії. За допомогою професійних швачок та волонтерів майстерня виготовила понад 100 демісезонних та 25 зимових форм.  Кожна форма виготовляється на замовлення військовослужбовиці безкоштовно. Ветеранський рух продовжує виступати за впровадження стандартної жіночої форми. Наразі Міноборони затвердило зразок літньої польової форми для жінок, але зимову форму ще не запроваджено.

Ця історія була опублікована в рамках проекту ООН Жінки "Трансформаційні підходи до досягнення ґендерної рівності в Україні" за підтримки Офісу Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансування Уряду Швеції.