Олександра Матвійчук – українська правозахисниця. Після протестів на «Майдані» в листопаді 2013 року, які призвели до повалення уряду та спричинили багато втрат серед активістів, вона створила сторінку Євромайдан SOS у Facebook. Як голова "Центру громадянських свобод", вона також надавала юридичну допомогу протестувальникам, які постраждали під час розгону. Разом зі своєю командою Матвійчук задокументувала понад 18 000 актів військовіих злочинів проти українського народу з 2014 року. "Центр громадянських свобод" отримав Нобелівську премію миру у 2022 році.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства, які працюють над збільшенням участі жінок у гуманітарному та кризовому впроваджені заходів, посиленням захисту жінок та дівчат, покращенням соціально-економічного відновлення й політичної участі жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

9 грудня, 2022 - Деніз Браун, Постійна координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань, Гіта Куттіпарамбіл, Виконувачка обов’язків Голови Офісу ООН Жінки в Україні та Тетяна Кудіна, координаторка програми ООН Жінки в Україні провели зустріч з представницями жіночих організацій громадянського суспільства (ОГС) України. Захід відбувся 7 грудня в Києві.

Анна Завертайло - співвласниця пекарні «Завертайло» й кафе-кондитерської Honey у місті Києві, одна із таких підприємиць, які з перших днів повномасштабної війни спрямували свій бізнес на локальну підтримку людей.

Наталія Новицька - проєктна менеджерка Благодійної організації «Позитивні Жінки». Основними цілями нашої організації є розширення прав і можливостей жінок, забезпечення їх доступу до послуг та розвиток лідерства. Війна поставила всі наші цілі під загрозу. Перші тижні наша команда, в першу чергу, думала не про лідерство, а про безпеку. Чи варто виїжджати, чи залишитись? Як забезпечити безпеку своїм близьким?

Конгрес з економічного уповноваження жінок (WEE Congress) тривав два дні поспіль та зібрав більше 100 українських підприємниць, представниць приватного та громадського секторів, а також академічної спільноти. Захід відбувся 21-22 листопада у гібридному форматі: оффлайн у Львові та з онлайн трансляцією.

Ольга Світлична народилася в Маріуполі, останні п'ять років вона будує кар'єру в секторі безпеки. У 24 роки стала уповноваженою Голови Національної поліції з дотримання прав людини. З часом почала керувати відділенням міжнародного співробітництва у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

Моя ціль – показати, що не обов’язково їхати закордон, кудись на заробітки, а можна реалізуватись в підприємництві і в Україні, навіть впродовж війни.

Любов Максимович - голова громадської організації «Жіночі перспективи». Сьогодні діяльність, якою вони займалися до повномасштабної війни, стала більш актуальною та потрібною. У лютому їхня команда створила тимчасовий притулок для внутрішньо переміщених осіб, через який пройшли вже орієнтовно 600 жінок і дітей. Нещодавно ГО «Жіночі перспективи» отримали фінансування від Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН WPHF, спрямовану на надання життєво необхідної допомоги жінкам та дівчатам, які постраждали від війни в Україні. Центр допомагає жінкам шукати роботу, надає психологічні, юридичні консультації, соціальний супровід і працює як хаб підтримки для інших жіночих громадських організацій у восьми областях України.

44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.

Вона одна з мільйонів українців та українок, які були змушені покинути свої домівки з початку війни в лютому цього року. Понад 5,23 мільйона біженців, переважно жінок і дітей, втекли до сусідніх країн, і понад 7 мільйонів людей були переміщені всередині України. Для жінок нове місто чи країна часто означає зміни й у професійному житті – нове місце роботи, нова компанія чи зовсім нова професія. Однак в умовах війни такі зміни є складнішими.

Анна Мазур – засновниця української кар’єрної платформи Happy Monday та громадської організації «Професіонали майбутнього». Цього літа її команда проводила дослідження поточного стану українського ринку: скільки жінок активно шукають роботу, які посади найбільш затребувані та які навички необхідні для успіху. За підтримки ООН Жінки, Мазур запустила проект кар’єрної та психологічної допомоги українкам.

Лариса Денисенко - журналістка, адвокатка, правозахисниця та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». До війни Лариса та «ЮрФем» займалися переважно адвокатуванням жіночого лідерства у юридичній професії, забезпечували менторство та займалися веденням стратегічних справ, які стосувалися домашнього насильства й гендерно зумовленої дискримінації. Зараз цей перелік доповнився представництвом інтересів та юридичним захистом дівчат, жінок, чоловіків та хлопчиків, які вціліли від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, в якому масово звинувачується сьогодні російські військові.

Сьогодні 15,7 мільйонів людей в Україні терміново потребують гуманітарної допомоги та захисту. На сході та півдні України тривають атаки на населені пункти та цивільну інфраструктуру, що загрожує життю людей та їхньому доступу до життєво важливих послуг. Структура ООН Жінки в Україні перепрограмувала свою діяльність, щоб охопити тих жінок і чоловіків, які найбільше потребують предметів першої необхідності, яких немає в районах Донецької області, які зазнають найжорстокіших обстрілів.

Сільські жінки стикаються з різними формами дискримінації та є особливо уразливими на тлі російського військового вторгнення. У 2016 році Софія Буртак заснувала громадську організацію «Бізнес мережа сільських жінок», що наразі об’єднує понад 300 сільських жінок, у тому числі фермерок, представниць місцевого самоврядування тощо. Вона активно бере участь у підтримці прав сільських жінок і відстоює гендерно чутливий сільськогосподарський сектор, який більше враховує інтереси жінок-фермерів та жіночого сільськогосподарського бізнесу. Софія пояснює, що з моменту першого вторгнення Росії в Україну в 2014 році сільські жінки несуть величезний тягар, опікуючись про сім’ї, забезпечуючи продовольство для армії та розміщуючи мільйони внутрішньо переміщених українців і українок.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.

24 лютого Наталія, Ірина та Христина, три подруги з дітьми з Одеси, прокинулися від звуків повітряної тривоги й вибухів. Почався військовий напад Росії.