Мене звуть Яна Панфілова. Мені 26 років. Я з України. Я народилася з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). У дитинстві я боялася, що помру, але мама допомогла мені зрозуміти, що ВІЛ — це не смертний вирок — ти все одно можеш жити повноцінним життям, якщо добре піклуватися про себе. Я мріяла про світ, де підлітки, які живуть з ВІЛ, могли б створити рух, працювати разом і не ховатися.