Крістіна Ніколаєнко (28) – співзасновниця підприємства «Залізо» з прифронтового міста Миколаїв закликає жінок і дівчат вести бізнес у сфері важкої промисловості та перероблення. Крістіна – серед підприємиць, які беруть участь у Виставці жіночого підприємництва EXPO 2024. Попри небезпеку та виклики воєнного часу, вона впевнено керує бізнесом з виготовлення металевих виробів та меблів, масштабує його та виходить на нові ринки.

Марина Литовченко — призерка Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро, чемпіонка в Токіо та віцечемпіонка в Парижі, випускниця школи політичної участі для жінок з інвалідністю “Лідерка” від ГО “Fight For Right”. Своїми роздумами про можливості в майбутньому, історією своїх досягнень жінка поділилася в інтерв’ю в межах проєкту “Лідерство жінок з інвалідністю в громадах”.

Підприємиці з усієї України, які прагнуть професійного зростання, а також самозайняті жінки, які шукають нових можливостей і співпраці з приватними компаніями, зібралися на Виставці жіночого підприємництва EXPO 2024, яка відбулася 24 жовтня в Києві.

Ольга Смищенко - флористка, підприємиця. Жінка багато років захоплюється вирощуванням кімнатних рослин. Ольга родом зі Запоріжжя, але через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, вона змушена була переїхати у Дніпро. Попри виклики адаптації до життя у новому місті - Ольга не втратила мотивацію продовжити займатись справою життя...

Спільний моніторинговий візит Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та ООН Жінки в Україні відбувся минулого тижня на Одещині. Мета візиту – здійснення моніторингу дотримання прав людини та стану задоволення потреб різних груп населення в контексті війни та відновлення України.

Розвивати бізнес у сільській місцевості – це завжди виклик. Підприємиця Соломія Братах успішно розвиває бізнес у сільській місцевості та відновлює давні рецептури сироваріння та виробництва трояндового конфітюру. Про особливості та виклики ведення власної справи у сільській місцевості – читайте в історії.

Другий Конгрес жінок Донеччини, що відбувся в Києві 11 жовтня, зібрав 165 учасниць та учасників, 36 спікерів та спікерок. Конгрес привернув увагу до складного становища жінок Донеччини, яке ще більше загострилося в умовах повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Делегати та делегатки Конгресу зосередились на висвітленні наслідків війни, таких як: вимушене переміщення, травматичний досвід, завдані збитки та зростання рівня гендерно зумовленого насильства щодо жінок, а також підкреслили важливу роль активних жінок у подоланні гуманітарної кризи в регіоні.

Адвокація — часто складний і тривалий процес впровадження змін. Разом з ГО «Група активної реабілітації» та за проєктної підтримки ООН Жінки в Україні та WPHF — відтепер житло Катерини з родиною у Бучі інклюзивне. Хоча будівельний проєкт зовсім не відповідав безбар’єрним стандартам. Історія наполегливості та змін, всупереч труднощам — читайте у матеріалі.

Анастасія Становська родом із села Опитне Донецької області. До повномасштабного вторгнення Анастасія працювала державним службовцем, потім майстром манікюру. Але завжди захоплювалась творчістю – з самого дитинства вона писала картини.

Захід було проведено НАДС, Вищою школою публічного управління та Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу за підтримки міжнародних партнерів, зокрема, ООН Жінки в Україні та уряду Швеції. Серед основних тем – гендерна рівність у державних політиках та програмах як передумова вступу до ЄС та до забезпечення гендерно відповідального відновлення України; гендерно відповідальна й інклюзивна адаптація та реінтеграція ветеранів і ветеранок до цивільного життя, а саме запиту суспільства та пропозиції держави; збереження людського капіталу, зокрема, безбар’єрної та гендерно відповідальної публічної служби.

Повномасштабна війна застала Світлану Говтву у рідному Сєвєродонецьку. Там вона мала власну майстерню із виготовлення прикрас, яка була повністю обладнана професійною технікою. Жінка не хотіла залишати рідне місто та свою майстерню, але ,через активні військові дії, їй, разом із кішкою, довелося евакуюватись під щільними обстрілами. Так вона опинилась у Дніпрі, де згодом отримала грантову підтримку.

Людмила родом з Куп’янська, де працювала вихователькою дошкільної освіти. Серед довоєнних спогадів з рідного міста пригадує добру традицію прогулянок у парку зі своїми дітьми, яку щотижня дотримувались на вихідних. Війна зруйнувала плани та традиції, довелось евакуюватись у Харків. Про історію евакуації та адаптації до життя у великому місті - читайте у матеріалі.

Олена Грабовенко родом з Бердянська. Протягом 7 років в рідному місті Олена розвивала власний бізнес з пошиття іграшок-подушок на замовлення. Плани зупинила війна. Попри вимушений переїзд у Дніпро, завдяки грантовій підтримці, жінка відкрила швейне ательє та почала вести власний професійний блог. Як Олені вдалось відновити бізнес - читайте в історії нижче

18 вересня 2024 року, Київ – 18 вересня у світі відзначають Міжнародний день рівної оплати праці (Equal Pay Day). Цей день є символом тривалої боротьби за рівну оплату за роботу рівної цінності, а також уособлює новий етап на шляху подолання дискримінації жінок на ринку праці.

Про ситуацію з гендерної рівності в спорті та неймовірну полтавську жіночу футбольну команду «Ворскла» читайте в матеріалі «Української Правди»

«Не бійтеся і будьте впевненими в собі! Впевненість – це дуже важлива складова успіху», – таку пораду учасницям другої когорти проєкту Прогресія дала Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні під час церемонії урочистого відкриття проєкту. Ділимось ключовим з розмови разом з Сабін Фрейзер Гюнеш під час відкриття проєкту «Прогресія».

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

Від сьогодні, 4 вересня відкрита реєстрація на проєкт «Розширення професійного потенціалу жінок у сфері пасажирських перевезень». Це безоплатна програма для розвитку професійних навичок майбутніх водійок автобусів.

Дніпро, Суми, Полтава, Київ, Львів... та багато інших мирних міст і сіл по всій Україні щодня зазнають смертоносних атак з боку Російської Федерації.

«Триваючі атаки російських збройних сил проти Україні є скерованим нападом на цивільне населення та інфраструктуру.  Захист усіх цивільних осіб, особливо жінок і дівчат, є критично важливим та вимагає негайних і рішучих дій». Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні