Регіональний офіс ООН Жінки в Європі та Центральній Азії та Регіональний офіс Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Східній Європі та Центральній Азії разом з Європейським Союзом (ЄС) розпочали ІІ фазу регіональної програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства». Програма має на меті зменшення проявів гендерної дискримінації щодо жінкок та чоловіків в інституційній та громадській сферах, у тому числі щодо розподілу неоплачуваної роботи по дому та догляду, в шести країнах Східного партнерства: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та Україні.

Таку думку висловила Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Вона впевнена, що увага до питань гендерної рівності в Україні допомгла їй оперативно відреагувати на проблему сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК) та протидіяти їй.

Гендерно зумовлене насильство – це тема, про яку Українська Павда поговорили у новому епізоді подкасту "Кляті питання" з представницею ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Чому відбувається гендерно зумовлене насильство та які його масштаби в Україні? Як на нього впливає війна? Як йому запобігати? Про все це говоримо у новому епізоді подкасту. 

Наприкінці листопаду міжнародна тренерка та еспертка з локалізації Порядку Денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) Майя Аваліані на запрошення структури ООН Жінки в Україні провела два тренінги “Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир і безпека» та процесах відновлення в Україні” для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Чернігівської, Сумської та Кіровоградської областей. 

Протягом жовтня-листопада 2023 року громадська організація «Інтерньюз-Україна», спільно з Центром «Розвиток демократії» за підтримки структури «ООН Жінки Україна», організували серію офлайн-тренінгів з підтримки Порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ПД ЖМБ) та «Молодь, мир, безпека» (ПД ММБ). Тренінги відбулись у Кропивницькому, Сумах, Чернігові та Запоріжжі.

Кампанія покликана звернути увагу суспільства на проблему гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, сприяти його превенції та поінформувати про платформи для допомоги постраждалим. Кампанія триває з 25 листопада по 10 грудня в рамках глобальної ініціативи «16 Днів активізму проти гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат».

Про розробку та впровадження державної політики, спрямованої на попередження та подолання сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК), а також забезпечення допомоги тим, хто постраждав від рук російських агресорів, говоримо з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, докторкою юридичних наук, професоркою Катериною Левченко.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Через війну Валентині Наливайко довелося двічі залишати свій дім в Україні – спочатку в межах країни після вторгнення Росії у 2014 році, а потім знову, після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Їй довелося двічі починати своє життя з нуля, Наразі - у Великобританії.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Сила, сміливість, віра, хоробрість та незламність – все це про українських жінок. Наша місія – говорити про це щодня, але сьогодні особливий день. Волонтерки, мисткині, лікарки, науковці, захисниці, лідерки та активістки сьогодні об'єднані як ніколи. Перед загрозами та жахом війни гідно тримають стрій!

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

Олександра Матвійчук – українська правозахисниця. Після протестів на «Майдані» в листопаді 2013 року, які призвели до повалення уряду та спричинили багато втрат серед активістів, вона створила сторінку Євромайдан SOS у Facebook. Як голова "Центру громадянських свобод", вона також надавала юридичну допомогу протестувальникам, які постраждали під час розгону. Разом зі своєю командою Матвійчук задокументувала понад 18 000 актів військовіих злочинів проти українського народу з 2014 року. "Центр громадянських свобод" отримав Нобелівську премію миру у 2022 році.

Ольга Світлична народилася в Маріуполі, останні п'ять років вона будує кар'єру в секторі безпеки. У 24 роки стала уповноваженою Голови Національної поліції з дотримання прав людини. З часом почала керувати відділенням міжнародного співробітництва у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

Лариса Денисенко - журналістка, адвокатка, правозахисниця та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». До війни Лариса та «ЮрФем» займалися переважно адвокатуванням жіночого лідерства у юридичній професії, забезпечували менторство та займалися веденням стратегічних справ, які стосувалися домашнього насильства й гендерно зумовленої дискримінації. Зараз цей перелік доповнився представництвом інтересів та юридичним захистом дівчат, жінок, чоловіків та хлопчиків, які вціліли від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, в якому масово звинувачується сьогодні російські військові.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.