Історії

16
знайдені результати
1 - 16 з 16 Результати
Дата:
Дарина Степченкова – 27-річна delivery manager з Києва, яка працює в Intellias. Intellias — глобальна компанія з українським корінням, що працює в ІТ-індустрії вже понад 20 років. З 2021 року Intellias послідовно впроваджує всі принципи розширення прав і можливостей жінок (WEPs) у своїх ініціативах.
Дата:
В Україні проживає близько 400 тис. ромів, точного обліку немає, адже чимало ромів досі без будь-яких документів реєстрації. Проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням та низькі доходи ― це ключові виклики за результатами опитування ромів у травні 2023. Анжеліка Бєлова ― ромська активістка зі Запоріжжя заснувала організацію «Голос Ромні», яка допомагає ромським жінкам долати труднощі, самореалізовуватись та покращувати власне економічне становище. Проєкти «Голос Ромні» підтримують ООН Жінки в Україні та Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). У матеріалі Анжеліка розповідає про вплив війни на ромські спільноти, гендерно зумовлене насильство та шляхи зростання добробуту для ромських жінок.
Дата:
Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.
Дата:
Галина Скіпальська є директоркою Української фундації громадського здоров'я, національної жіночої організації, яка підтримується Жіночим фондом миру і гуманітарної допомоги ООН (Women’s Peace and Humanitarian Fund (WPHF). Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Галина Скіпальська та її колеги стали першими, хто відреагував на ситуацію, надаючи необхідні товари, медичні послуги та психосоціальну підтримку внутрішньо переміщеним особам по всій Україні.
Дата:
Марія Парфило, головна спеціалістка відділу праці, сімейної та гендерної політики Лебединської міської територіальної громади, що на Сумщині, розповіла про виклики, з якими стикається громада в умовах повномасштабного російського вторгнення. З Марією ми зустрілися на тренінгу «Роль жінки в медіації», який відбувся в межах проєкту з інституційної розбудови «Жінки, мир, безпека», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Норвегії.
Дата:
Ганна Демиденко, 38-річна активістка та правозахисниця. Вона працювала в багатьох громадських організаціях, у тому числі в Українському жіночому ветеранському русі VETERANKA, місцевій громадській організації, що підтримується структурою ООН Жінки та має на меті забезпечення рівних прав для військовослужбовиць.
Дата:
Аліса Шрамко “Доля” - санінструкторка Фастівського добровольчого формування територіальної громади, що на Київщині, субінструкторка в Добровольчому медичному батальйоні “Госпітальєри” та членкиня Руху Veteranka. За цивільною професією соціальний педагог. Працює в музеї старшим співробітником відділу нематеріальної культурної спадщини. А ще – вона мама двох дітей.
Дата:
Інна Бєлянська — фінансова експертка, яка понад 20 років працює на ринку страхування життя в Україні. Вона є головою міжнародної компанії страхування життя МетЛайф, яка, окрім потреби надавати якісні послуги зі страхування, підтримує різні соціальні ініціативи, у тому числі для економічного уповноваження жінок.
Дата:
Марина Кузнєцова, як і мільйони українок, постраждала внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, через яку втратила роботу, почувалась розгубленою у новій та чужій країні, не розуміла, як професійно рухатись далі.
Дата:
До повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Конончук навчалася у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка. Вона виграла стипендію на навчання у Великій Британії та мала розпочати там навчання в університеті восени 2022 року, але їй вчасно не надали візу.
Дата:
Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.
Дата:
Вероніка Литвиненко – волонтерка та графічна дизайнерка Жіночого Ветеранського Руху. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало її в Києві, а всю її родину – у Маріуполі.
Дата:
Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.
Дата:
44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.
Дата:
Вона одна з мільйонів українців та українок, які були змушені покинути свої домівки з початку війни в лютому цього року. Понад 5,23 мільйона біженців, переважно жінок і дітей, втекли до сусідніх країн, і понад 7 мільйонів людей були переміщені всередині України. Для жінок нове місто чи країна часто означає зміни й у професійному житті – нове місце роботи, нова компанія чи зовсім нова професія. Однак в умовах війни такі зміни є складнішими.
Дата:
Повноцінна участь жінок у громадському житті може повністю трансформувати їхні громади. Жінки хочуть брати активну участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні, і вони довели, що можуть досягти позитивних результатів, перебуваючи на високих політичних посадах, впевнена Максименко Софія, лідерка групи самодопомоги та новообрана голова Званівки, постраждалої від конфлікту громади в Донецькій області, що розташована поруч з лінією зіткнення.