Топоніміка - це один із способів картографічно оприявлювати присутність і внески жінок в історію України

Сьогодні у Харкові лише 16 вулиць названі на честь жінок. Загалом по Україні лише 6% іменних вулиць названі на честь жінок.

Тому Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.

На трьох локаціях провели голосування щодо пропозицій перейменування вулиць міста на честь відомих харків’янок. На місцях встановили банери, портрети видатних харківських жінок, місця для голосування. Аніматорська команда проводила інтерактивні програми, а волонтери допомагали з інформуванням.

Загалом було названо імена 56 жінок. Перемогли Яна Червона – 26,7%, Зінаїда Серебрякова і Ганна Маяк – 11,2%, Аліса Відуліна і Марія Ангарська – 5,8%. Естафету ініціативи перейматимуть інші українські міста.

Загалом, жіноча історія нагадує вишивку «білим по білому», тобто вона є, але розгледіти її непросто. Топоніміка - це один із способів картографічно оприявлювати присутність і внески жінок в історію України. Зараз відбувається нова хвиля перейменувань, але в деяких містах після перейменувань «жіночих» вулиць стає не більше, а менше.

У Харкові 26 січня 2024 року було перейменовано 64 вулиці, з них 1 начебто пов'язана з жінкою - провулок Коханки. Тобто ми бачимо, що без залучення жіночих організацій до процесу перейменувань  жіноча історія і надалі буде невидимою.

Після Харкова ініціативу підхопив Миргород, у якому було дві вулиці, залишилася лише одна.  Наразі готуються провести збір пропозицій у себе Житомир, Луцьк, Львів та Івано-Франківськ. Після проведення акцій Центр гендерної культури підготує листи до місцевої влади щодо увічнення жінок у назвах вулиць.