Другий Конгрес жінок Донеччини, що відбувся в Києві 11 жовтня, зібрав 165 учасниць та учасників, 36 спікерів та спікерок. Конгрес привернув увагу до складного становища жінок Донеччини, яке ще більше загострилося в умовах повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Делегати та делегатки Конгресу зосередились на висвітленні наслідків війни, таких як: вимушене переміщення, травматичний досвід, завдані збитки та зростання рівня гендерно зумовленого насильства щодо жінок, а також підкреслили важливу роль активних жінок у подоланні гуманітарної кризи в регіоні.

«Триваючі атаки російських збройних сил проти Україні є скерованим нападом на цивільне населення та інфраструктуру.  Захист усіх цивільних осіб, особливо жінок і дівчат, є критично важливим та вимагає негайних і рішучих дій». Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні

Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.

Таку думку висловила Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Вона впевнена, що увага до питань гендерної рівності в Україні допомгла їй оперативно відреагувати на проблему сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК) та протидіяти їй.

Наприкінці листопаду міжнародна тренерка та еспертка з локалізації Порядку Денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) Майя Аваліані на запрошення структури ООН Жінки в Україні провела два тренінги “Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир і безпека» та процесах відновлення в Україні” для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Чернігівської, Сумської та Кіровоградської областей. 

Протягом жовтня-листопада 2023 року громадська організація «Інтерньюз-Україна», спільно з Центром «Розвиток демократії» за підтримки структури «ООН Жінки Україна», організували серію офлайн-тренінгів з підтримки Порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ПД ЖМБ) та «Молодь, мир, безпека» (ПД ММБ). Тренінги відбулись у Кропивницькому, Сумах, Чернігові та Запоріжжі.

25 жовтня перед головним входом до Штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, в рамках проекту «Inside Out», встановили 50 портретів визначних жінок сьогодення, які своєю діяльністю просувають порядок денний - Мир, жінки, безпека. Однією з 50 героїнь-миротвориць фотоекспозиції «Inside Out» під гаслом «Мир починається з неї» («Peace begins with her») стала українка Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

Ірина Клочко - 38-річна дешифрувальниця в українському підрозділі повітряної розвідки "Очі". До служби в армії працювала режисеркою на телебаченні в Києві. Нещодавно Ірина приєдналася до Жіночого ветеранського руху, щоб бути частиною спільноти однодумців. За підтримки Структури ООН Жінки, Жіночий ветеранський рух відстоює права жінок в армії та пропонує жінкам-військовослужбовицям психологічну, реабілітаційну, реінтеграційну та освітню підтримку.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Через війну Валентині Наливайко довелося двічі залишати свій дім в Україні – спочатку в межах країни після вторгнення Росії у 2014 році, а потім знову, після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Їй довелося двічі починати своє життя з нуля, Наразі - у Великобританії.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Сила, сміливість, віра, хоробрість та незламність – все це про українських жінок. Наша місія – говорити про це щодня, але сьогодні особливий день. Волонтерки, мисткині, лікарки, науковці, захисниці, лідерки та активістки сьогодні об'єднані як ніколи. Перед загрозами та жахом війни гідно тримають стрій!

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

9 грудня, 2022 - Деніз Браун, Постійна координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань, Гіта Куттіпарамбіл, Виконувачка обов’язків Голови Офісу ООН Жінки в Україні та Тетяна Кудіна, координаторка програми ООН Жінки в Україні провели зустріч з представницями жіночих організацій громадянського суспільства (ОГС) України. Захід відбувся 7 грудня в Києві.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.