Ольга Клюшанова знає, що таке починати все з нуля. Вперше вона втратила дім у 2014 році, коли через війну була змушена покинути рідний Донецьк і переїхати до Костянтинівки. У 2022-му повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову вирвало її з буденного життя. Разом із родиною Ольга переїхала до Дніпра, залишивши все, що здавалося непорушним. Вона втратила багато, але не дозволила обставинам зламати себе. Як допомога від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) дала їй сили рухатись далі – читайте нижче.

Українські жіночі правозахисні організації та організації, очолювані жінками, зазнали серйозного впливу через призупинення фінансування з боку США. Про це свідчать результати швидкої оцінки, яку провели ООН Жінки, Апарат Урядової уповноваженої з гендерної політики України та Робоча група з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA). Структура ООН Жінки закликає до прямого, більш гнучкого та довгострокового фінансування жіночих правозахисних організацій, щоб забезпечити стабільну підтримку життєво важливих програм для жінок і дівчат, особливо в умовах раптового дефіциту фінансування.

Учасниці й учасники робочої групи з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA) провели підсумкову зустріч, щоб обговорити результати діяльності за 2024 рік та розробити стратегію роботи на 2025 рік.

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

Запоріжжя знаходиться всього в 40 кілометрах від лінії фронту. Тривоги тут щодня по 5 годин, попри це понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб обрали це місто своїм тимчасовим домом. Левову частку з них складають мешканки(-ці) тимчасово окупованих територій Запорізької області, які пробують будувати життя заново в умовах війни.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Ксенія Мішина волонтерить. Окрім волонтерської діяльності, вона очолює Дніпровський округ Білозерщини, Херсонської області. Наразі під її керівництвом - 4 села на прифронтових територіях. Щодня Ксенія працює у надскладних умовах: безпекові ризики, обстріли та надання гуманітарної допомоги мешканцям та мешканкам, які самі перебувають у постійному стресі. Незважаючи на напружений графік та стресові умови - жінка наважилась пройти мініакселераційну програму з жіночого підприємництва та хоче створити швейних цех у своїй громаді.

Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.

25 жовтня перед головним входом до Штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, в рамках проекту «Inside Out», встановили 50 портретів визначних жінок сьогодення, які своєю діяльністю просувають порядок денний - Мир, жінки, безпека. Однією з 50 героїнь-миротвориць фотоекспозиції «Inside Out» під гаслом «Мир починається з неї» («Peace begins with her») стала українка Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

Ірина Клочко - 38-річна дешифрувальниця в українському підрозділі повітряної розвідки "Очі". До служби в армії працювала режисеркою на телебаченні в Києві. Нещодавно Ірина приєдналася до Жіночого ветеранського руху, щоб бути частиною спільноти однодумців. За підтримки Структури ООН Жінки, Жіночий ветеранський рух відстоює права жінок в армії та пропонує жінкам-військовослужбовицям психологічну, реабілітаційну, реінтеграційну та освітню підтримку.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства, які працюють над збільшенням участі жінок у гуманітарному та кризовому впроваджені заходів, а також посиленням захисту жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року вже підтверджено загибель понад 2 тисяч жінок через обстріли, які зруйнували будинки та цивільні споруди по всій Україні. Загальні цифри, ймовірно, є набагато вищими: за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини жінки становлять майже 40 відсотків з понад 21 тисяч жертв серед цивільного населення, зафіксованих у 2022 році. А з приблизно 7,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні жінки наразі складають не менше 90 відсотків.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства, які працюють над збільшенням участі жінок у гуманітарному та кризовому впроваджені заходів, посиленням захисту жінок та дівчат, покращенням соціально-економічного відновлення й політичної участі жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

9 грудня, 2022 - Деніз Браун, Постійна координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань, Гіта Куттіпарамбіл, Виконувачка обов’язків Голови Офісу ООН Жінки в Україні та Тетяна Кудіна, координаторка програми ООН Жінки в Україні провели зустріч з представницями жіночих організацій громадянського суспільства (ОГС) України. Захід відбувся 7 грудня в Києві.

44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.

Сьогодні 15,7 мільйонів людей в Україні терміново потребують гуманітарної допомоги та захисту. На сході та півдні України тривають атаки на населені пункти та цивільну інфраструктуру, що загрожує життю людей та їхньому доступу до життєво важливих послуг. Структура ООН Жінки в Україні перепрограмувала свою діяльність, щоб охопити тих жінок і чоловіків, які найбільше потребують предметів першої необхідності, яких немає в районах Донецької області, які зазнають найжорстокіших обстрілів.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.