Ірина Антончик, переможниця освітньо-грантової програми «Початок», навчалася на базі центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Луцьку. Підприємиця успішно пройшла навчання та за результатами плідної праці спершу отримала фінансування в розмірі 3 000 доларів США, а також здобула перемогу на Grand Pitch Day, де залучила додатково 5 000 доларів США на розвиток свого садового центру «АгроХобі».

Починаючи з 2022 року, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) разом з ООН Жінки в Україні розгорнув підтримку організацій громадянського суспільства, які очолюються жінками та/або захищають права жінок. Така підтримка необхідна для забезпечення критично важливої діяльності таких організацій, надання термінової гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), захисту жінок і дівчат від сексуального та гендерного насильства, а також з метою посилення участі жінок у плануванні та інвестуванні заходів щодо відновлення та економічного забезпечення.

9 квітня у Києві відбулася тематична сесія Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у співпраці з ООН Жінки в Україні щодо питань гендерної рівності у процесі вступу до ЄС та ролі Верховної Ради в цих процесах. Захід підтримали уряди Данії та Швеції.

В Україні проживає близько 400 тис. ромів, точного обліку немає, адже чимало ромів досі без будь-яких документів реєстрації. Проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням та низькі доходи ― це ключові виклики за результатами опитування ромів у травні 2023. Анжеліка Бєлова ― ромська активістка зі Запоріжжя заснувала організацію «Голос Ромні», яка допомагає ромським жінкам долати труднощі, самореалізовуватись та покращувати власне економічне становище. Проєкти «Голос Ромні» підтримують ООН Жінки в Україні та Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). У матеріалі Анжеліка розповідає про вплив війни на ромські спільноти, гендерно зумовлене насильство та шляхи зростання добробуту для ромських жінок.

Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.

Шістдесят восьма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68) з пріоритетною темою: "Прискорення досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат шляхом подолання бідності та зміцнення інституцій і фінансування з урахуванням гендерних аспектів" завершила свою роботу минулого тижня в Нью-Йорку. Найбільший щорічний захід Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок об'єднує представників та представниць держав-членів, установ Організації Об'єднаних Націй, громадянського суспільства та неурядових організацій з усього світу.

В Нью-Йорку, США, триває 68-ма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68), в якій беруть участь урядові делегації держав-членів ООН, представники структур ООН, неурядових організацій з різних країн світу.

Галина Скіпальська є директоркою Української фундації громадського здоров'я, національної жіночої організації, яка підтримується Жіночим фондом миру і гуманітарної допомоги ООН (Women’s Peace and Humanitarian Fund (WPHF). Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Галина Скіпальська та її колеги стали першими, хто відреагував на ситуацію, надаючи необхідні товари, медичні послуги та психосоціальну підтримку внутрішньо переміщеним особам по всій Україні.

Третя спільна оцінка збитків і потреб України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, була підготовлена спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковцями, організаціями громадянського суспільства та приватним сектором. Окремий розділ оцінки було присвячено гендерним аспектам впливу війни та пріоритетам для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

25 жовтня перед головним входом до Штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, в рамках проекту «Inside Out», встановили 50 портретів визначних жінок сьогодення, які своєю діяльністю просувають порядок денний - Мир, жінки, безпека. Однією з 50 героїнь-миротвориць фотоекспозиції «Inside Out» під гаслом «Мир починається з неї» («Peace begins with her») стала українка Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

Ірина Клочко - 38-річна дешифрувальниця в українському підрозділі повітряної розвідки "Очі". До служби в армії працювала режисеркою на телебаченні в Києві. Нещодавно Ірина приєдналася до Жіночого ветеранського руху, щоб бути частиною спільноти однодумців. За підтримки Структури ООН Жінки, Жіночий ветеранський рух відстоює права жінок в армії та пропонує жінкам-військовослужбовицям психологічну, реабілітаційну, реінтеграційну та освітню підтримку.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Конончук навчалася у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка. Вона виграла стипендію на навчання у Великій Британії та мала розпочати там навчання в університеті восени 2022 року, але їй вчасно не надали візу.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.

Вероніка Литвиненко – волонтерка та графічна дизайнерка Жіночого Ветеранського Руху. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало її в Києві, а всю її родину – у Маріуполі.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

9 грудня, 2022 - Деніз Браун, Постійна координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань, Гіта Куттіпарамбіл, Виконувачка обов’язків Голови Офісу ООН Жінки в Україні та Тетяна Кудіна, координаторка програми ООН Жінки в Україні провели зустріч з представницями жіночих організацій громадянського суспільства (ОГС) України. Захід відбувся 7 грудня в Києві.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.