Конференція з питань відновлення України (URC2024) завершилася в Берліні 12 червня, продовживши серію щорічних заходів високого рівня, присвячених обговоренню швидкого відновлення та довгостроковій реконструкції України, нагальна потреба в яких була спричинена початком повномасштабної війни Росії проти України. Конференція зібрала понад 3400 учасниць та учасників, які представляли широкий спектр зацікавлених сторін, включаючи уряди, міжнародні організації, фінансові установи, бізнес, регіональну владу та муніципалітети, громадянське суспільство, об'єднаних спільним прагненням посилити стійкість України та підтримувати країну стільки, скільки буде потрібно.

На Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), що проходить 11-12 червня в Берліні, оголосили про створення Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України (Alliance for Gender-Responsive and Inclusive Recovery). Альянс, очолюваний структурою ООН Жінки в Україні у співпраці з Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (Federal Ministry for Economic Cooperation and Development of Germany, BMZ) та Кабінетом Міністрів України, має на меті забезпечити, щоб питання гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок посіли центральне місце в зусиллях України з відновлення та реконструкції.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства з метою покращення соціально-економічного відновлення й політичної участі жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

З 19 по 22 травня 2024 року Виконавча Рада ООН Жінки, яка є керівним органом Структури ООН Жінки та забезпечує міжурядову підтримку і нагляд за операційною діяльністю організації, здійснила візит до України. Метою візиту було оцінити наслідки повномасштабної війни Росії проти України для жінок та дівчат, зосередившись на їхніх потребах, механізмах підтримки ООН Жінки та ролі організації у просуванні гендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок, сприяючи тим самим гендерно відповідальному відновленню.

З 14 по 22 травня Виконавча рада Структури ООН Жінки перебуває з візитом у Молдові та Україні. Мета візиту - зміцнення партнерства та стратегії для просування гендерної рівності в цих країнах та за їх межами, узгоджуючи їх з регіональними та глобальними стратегіями ООН Жінки.

Починаючи з 2022 року, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) разом з ООН Жінки в Україні розгорнув підтримку організацій громадянського суспільства, які очолюються жінками та/або захищають права жінок. Така підтримка необхідна для забезпечення критично важливої діяльності таких організацій, надання термінової гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), захисту жінок і дівчат від сексуального та гендерного насильства, а також з метою посилення участі жінок у плануванні та інвестуванні заходів щодо відновлення та економічного забезпечення.

9 квітня у Києві відбулася тематична сесія Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у співпраці з ООН Жінки в Україні щодо питань гендерної рівності у процесі вступу до ЄС та ролі Верховної Ради в цих процесах. Захід підтримали уряди Данії та Швеції.

Шістдесят восьма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68) з пріоритетною темою: "Прискорення досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат шляхом подолання бідності та зміцнення інституцій і фінансування з урахуванням гендерних аспектів" завершила свою роботу минулого тижня в Нью-Йорку. Найбільший щорічний захід Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок об'єднує представників та представниць держав-членів, установ Організації Об'єднаних Націй, громадянського суспільства та неурядових організацій з усього світу.

В Нью-Йорку, США, триває 68-ма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68), в якій беруть участь урядові делегації держав-членів ООН, представники структур ООН, неурядових організацій з різних країн світу.

Третя спільна оцінка збитків і потреб України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, була підготовлена спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковцями, організаціями громадянського суспільства та приватним сектором. Окремий розділ оцінки було присвячено гендерним аспектам впливу війни та пріоритетам для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

Наприкінці листопаду міжнародна тренерка та еспертка з локалізації Порядку Денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) Майя Аваліані на запрошення структури ООН Жінки в Україні провела два тренінги “Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир і безпека» та процесах відновлення в Україні” для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Чернігівської, Сумської та Кіровоградської областей. 

Протягом жовтня-листопада 2023 року громадська організація «Інтерньюз-Україна», спільно з Центром «Розвиток демократії» за підтримки структури «ООН Жінки Україна», організували серію офлайн-тренінгів з підтримки Порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ПД ЖМБ) та «Молодь, мир, безпека» (ПД ММБ). Тренінги відбулись у Кропивницькому, Сумах, Чернігові та Запоріжжі.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.

24 лютого Наталія, Ірина та Христина, три подруги з дітьми з Одеси, прокинулися від звуків повітряної тривоги й вибухів. Почався військовий напад Росії.

За два тижні після початку військового наступу Росії в Україні понад 1,5 млн людей покинули свої домівки, переважну більшість із них складають жінки і діти. Ті, хто масово прямує до пунктів перетину кордону – і ті, хто залишається з метою захисту своєї країни – стикаються з величезними ризиками, труднощами і дефіцитом. Познайомтеся з деякими із багатьох жінок, з якими ми розмовляли на передових позиціях реагування на кризу у м. Чернівці.

Хоча співробітники сектору безпеки стикаються із психологічними травмами при виконанні обов’язків, такий досвід не справляє значний вплив на їхні погляди та поведінку, пов’язані з ґендерною рівністю. Таким чином, ґендерні стереотипи ґрунтуються не на характері роботи у секторі безпеки, а на загальних поглядах суспільства, досвіді з дитинства та інших факторах. Це є одним із ключових результатів національного дослідження під назвою «Розуміння питання маскулінності та ґендерної рівності у секторі безпеки України», проведеного Офісом ООН Жінки в Україні та неурядовою організацією «Promundo-US» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України.