Познайомтеся з деякими жінками і дівчатами, які стоять на передових позиціях України

Дата:

Local and internally displaced women and girls volunteer knitting the camouflage nets for the army and collecting humanitarian aid at the Chernivtsi Polytechnic College, Chernivtsi, Western Ukraine.
Місцеві та внутрішньо переміщені жінки і дівчата займаються волонтерською роботою: в’яжуть камуфляжні сітки для армії та збирають гуманітарну допомогу у Чернівецькому політехнічному коледжі. Фото: особистий архів Олени Михед

За два тижні після початку військового наступу Росії в Україні понад 1,5 млн людей покинули свої домівки, переважну більшість із них складають жінки і діти. Ті, хто масово прямує до пунктів перетину кордону – і ті, хто залишається з метою захисту своєї країни – стикаються з величезними ризиками, труднощами і дефіцитом. Познайомтеся з деякими із багатьох жінок, з якими ми розмовляли на передових позиціях реагування на кризу у м. Чернівці.

 

Victoria Osipenko, a psychologist from Chernivsti, Ukraine. Photo: Personal Archive
Вікторія Осіпенко, психологиня з м. Чернівці. Фото: особистий архів

Вікторія Осіпенко є психологинею Медико-психологічного центру Буковинського державного медичного університету у м. Чернівці:

«Наразі консультації проводяться за телефоном у форматі коротких розмов по 10-15 хвилин. За день наша гаряча лінія, дзвінки на яку приймають 6 психологів, надає підтримку приблизно 100 людям. Серед тих, хто звертається до нас за допомогою, переважають жінки. Частіше за все вони ставлять питання щодо дітей, які переживають стрес, та батьків похилого віку, які залишилися у своїх домівках, що наразі знаходяться у зоні активних бойових дій. Люди знаходять наші контактні дані у місцях розміщення внутрішньо переміщених осіб. Ми зрозуміли, що ми не можемо працювати як інші центри, що потребують різноманітних анкет та значних строків для надання відповіді. Наша допомога має місце в режимі реального часу».

 

Irina Gontsa, a medical doctor in Chernivtsi responding to health crisis amidst war Photo: Personal archive
Ірина Гонца, докторка з м. Чернівці, яка здійснює реагування на кризу у сфері охорони здоров’я на тлі війни Фото: особистий архів

Ірина Гонца є медичною директоркою з питань онкологічних захворювань Буковинського онкологічного центру у м. Чернівці:

«У нас закінчуються медикаменти для проведення хіміотерапії. Але ми продовжуємо надавати допомогу. Наразі у лікарні знаходиться близько 200 людей. Ми лікуємо їх відповідно до спрощеного протоколу лікування, не направляючи до сімейних лікарів та інших медичних закладів, оскільки наразі ситуація є надзвичайно складною. Учора прибула дуже тяжка пацієнтка, 30-річна жінка у серйозному стані. Коли лунає повітряна тривога, ми кладемо кожного пацієнта на ноші чи візки і відносимо або відвозимо до бомбосховищ. Хто б міг подумати, що ми будемо жити у такі часи?»

 

 

Zhanna Korol, a volunteer from NGO Dobrotvorets supporting the frontline responders and the army. Photo- Personal Archive
Жанна Король, волонтерка із НУО «Добротворець», яка підтримує активістів на передових позиціях та армію. Фото: особистий архів

Жанна Король є волонтеркою НУО «Добротворець» та НУО «Волонтерський рух Буковини»:

«Ми допомагаємо військовослужбовцям із 2014 року. У воєнний час волонтери мають співпрацювати з місцевими урядами, військовими адміністраціями та іншими відповідними органами влади. Така наша робота – надавати допомогу в епіцентрі пекла. Ми працюємо лише з перевіреними людьми. Нам потрібно знати, що допомога надійде саме до тих, хто її потребує, не застрягне і не залишатиметься у складах упродовж місяців. Наша допомога йде одразу на передову. У нас сміливі та підготовлені люди, які не бояться долати найнебезпечніші маршрути з метою допомоги нашим захисникам. У цій роботі люди знаходять свій поклик та забувають про особисті проблеми. Допомога іншим стає для них потужною мотивацією».

 

Tonya is responsible for coordinating volunteer work in Chernivtsi. Photo: Personal archive
Тоня несе відповідальність за координацію волонтерської діяльності у м. Чернівці. Фото: особистий архів

Тоня (30 років) є заступницею директора з питань освіти Чернівецького політехнічного коледжу і наразі несе відповідальність за координацію волонтерської діяльності:

«Я займаюсь волонтерською діяльністю вже більше 8 років. Поки у нашій країні йде військовий конфлікт, ми будемо тільки розширювати нашу діяльність. Наразі у цьому центрі одночасно працюють 200 людей. Жінки похилого віку, діти – робота знайдеться для всіх. У нас багато роботи і в нас залучено чимало людей. Зараз наш час допомагати нашим хлопцям та дівчатам на лінії фронту».

 

 

 

Irina Tsilyk, a filmmaker and winner of the Women in Arts Award 2021 founded by UN Women and the Ukrainian Institute. Photo: UN Women/Hanna Hrabarska
Ірина Цілик, режисерка та переможиця конкурсу Women in Arts Award 2021, заснованого структурою ООН Жінки та Українським інститутом. Фото: ООН Жінки/Ганна Грабарська Ірина

Ірина Цілик є режисеркою з Києва та переможицею престижного конкурсу, а зараз вона стала біженкою:

«З кожним кілометром, на який я віддаляюсь від Києва, наді мною все сильніше згущуються чорні хмари, і мене охоплюють відчуття відірваності від дому та безпорадності. Це дійсно боляче. Це найтяжчі часи у моєму житті. Лише зараз я почала розуміти біженців. Коли всі ці люди тікали з Донбасу у 2014 році, я, звісно, співчувала їм, але я ніколи не розуміла їх так, як зараз. Учора я побачила, як мій син плакав від того, що був на зв’язку із друзями, разом із якими сидів у бомбосховищі в Києві. Він сказав: «Мамо, я хочу повернутися до того сховища. Я хочу бути разом із ними». Я розумію ці почуття, оскільки я відчуваю те саме. Усі мої друзі, яким довелося втекти до Західної України або європейських країн, також відчувають жах, оскільки надзвичайно важко покидати своїх друзів та сім’ю».

Будучи присутньою в Україні з 2015 року, структура ООН Жінки продовжує співпрацювати з партнерами з метою забезпечення того, щоб конкретні потреби жінок і дівчат, які занадто часто ігноруються у ході конфлікту, вирішувалися на місцях. Сюди входить оцінка їхнього поточного становища, сприяння їхньому праву на захист від усіх форм ґендерно зумовленого насильства, а також на висловлення думки у процесі прийняття рішень та надання гуманітарної допомоги.