Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.

Вероніка Литвиненко – волонтерка та графічна дизайнерка Жіночого Ветеранського Руху. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало її в Києві, а всю її родину – у Маріуполі.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Сила, сміливість, віра, хоробрість та незламність – все це про українських жінок. Наша місія – говорити про це щодня, але сьогодні особливий день. Волонтерки, мисткині, лікарки, науковці, захисниці, лідерки та активістки сьогодні об'єднані як ніколи. Перед загрозами та жахом війни гідно тримають стрій!

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

Конгрес з економічного уповноваження жінок (WEE Congress) тривав два дні поспіль та зібрав більше 100 українських підприємниць, представниць приватного та громадського секторів, а також академічної спільноти. Захід відбувся 21-22 листопада у гібридному форматі: оффлайн у Львові та з онлайн трансляцією.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.

24 лютого Наталія, Ірина та Христина, три подруги з дітьми з Одеси, прокинулися від звуків повітряної тривоги й вибухів. Почався військовий напад Росії.

За два тижні після початку військового наступу Росії в Україні понад 1,5 млн людей покинули свої домівки, переважну більшість із них складають жінки і діти. Ті, хто масово прямує до пунктів перетину кордону – і ті, хто залишається з метою захисту своєї країни – стикаються з величезними ризиками, труднощами і дефіцитом. Познайомтеся з деякими із багатьох жінок, з якими ми розмовляли на передових позиціях реагування на кризу у м. Чернівці.

24 лютого по всій Україні люди прокинулися від звуків сирен і вибухів, оскільки Росія почала військовий напад. З цього ранку 1 мільйон українців – переважна більшість жінок і дітей – втекли до сусідніх країн.

Структура ООН Жінки серйозно стурбована інтенсифікацією військового наступу в Україні, зокрема, звертає увагу на його наслідки на життя та життєзабезпечення жінок та дівчат в Україні. Ми прагнемо підтримувати народ України, особливо жінок та дівчат, в час, коли вони цього найбільше потребують.

Хоча співробітники сектору безпеки стикаються із психологічними травмами при виконанні обов’язків, такий досвід не справляє значний вплив на їхні погляди та поведінку, пов’язані з ґендерною рівністю. Таким чином, ґендерні стереотипи ґрунтуються не на характері роботи у секторі безпеки, а на загальних поглядах суспільства, досвіді з дитинства та інших факторах. Це є одним із ключових результатів національного дослідження під назвою «Розуміння питання маскулінності та ґендерної рівності у секторі безпеки України», проведеного Офісом ООН Жінки в Україні та неурядовою організацією «Promundo-US» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України.

На сході України структура ООН Жінки розпочала другу фазу проєкту «Розбудова демократичного, мирного та ґендерно рівноправного суспільства в Україні – Фаза ІІ» (2021-2024), метою якого є розширення прав і можливостей провідної ролі жінок у процесі розбудови миру та безпеки у регіоні. В рамках запуску, Еріка Квапілова, представниця ООН Жінки в Україні, провела ключові зустрічі у Запоріжжі та у постраждалому від конфлікту місті на сході України, щоб обговорити з місцевими жіночими групами та урядовими партнерами прогрес, досягнутий у напрямку ґендерної рівності, та необхідні подальші кроки.

Повноцінна участь жінок у громадському житті може повністю трансформувати їхні громади. Жінки хочуть брати активну участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні, і вони довели, що можуть досягти позитивних результатів, перебуваючи на високих політичних посадах, впевнена Максименко Софія, лідерка групи самодопомоги та новообрана голова Званівки, постраждалої від конфлікту громади в Донецькій області, що розташована поруч з лінією зіткнення.

Кристина Білоус — громадська активістка та лідерка групи самодопомоги із Торецька, громади поруч з лінією зіткнення в постраждалій від конфлікту Донецькій області. Кристина — очолює ромську громадську організацію «Сумнакуно Петало», яка проводить уроки грамотності для ромів. Спільно з іншими активістками своєї громади, вона адвокатувала за прийняття у Торецьку міської програми «Безпечні міста та безпечні громадські простори для жінок та дівчат», спрямованої на запобігання та боротьбу із сексуальними домаганнями та іншими формами сексуального насильства щодо жінок та дівчат у громадських місцях.