Інна Бєлянська — фінансова експертка, яка понад 20 років працює на ринку страхування життя в Україні. Вона є головою міжнародної компанії страхування життя МетЛайф, яка, окрім потреби надавати якісні послуги зі страхування, підтримує різні соціальні ініціативи, у тому числі для економічного уповноваження жінок.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Конончук навчалася у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка. Вона виграла стипендію на навчання у Великій Британії та мала розпочати там навчання в університеті восени 2022 року, але їй вчасно не надали візу.

Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.

Вероніка Литвиненко – волонтерка та графічна дизайнерка Жіночого Ветеранського Руху. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало її в Києві, а всю її родину – у Маріуполі.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

Моя ціль – показати, що не обов’язково їхати закордон, кудись на заробітки, а можна реалізуватись в підприємництві і в Україні, навіть впродовж війни.

44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.

Вона одна з мільйонів українців та українок, які були змушені покинути свої домівки з початку війни в лютому цього року. Понад 5,23 мільйона біженців, переважно жінок і дітей, втекли до сусідніх країн, і понад 7 мільйонів людей були переміщені всередині України. Для жінок нове місто чи країна часто означає зміни й у професійному житті – нове місце роботи, нова компанія чи зовсім нова професія. Однак в умовах війни такі зміни є складнішими.

Нещодавно громадське об’єднання «Мережа сільських підприємиць» підписало партнерську угоду з проєктом структури ООН Жінки «Просування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок за рахунок реформи з децентралізації України». Ця ініціатива фінансується Урядом Канади. Відповідно до нової партнерської угоди, об’єднання буде сприяти залученню жінок з 13 громад у 4 областях (Волинській, Чернівецькій, Херсонській та Сумській) до участі у місцевому самоврядуванні.

Глобальний рух HeForShe від ООН Жінки та StarLightMedia розпочинають діалог про гендерну рівність в роботі українських медіа. MediaForShe Congress — подія, де українські медіа говоритимуть про зміну підходів до представлення жінок у медіа та створення недискримінаційного контенту. Слоган конгресу - «Нова історія рівності».

Іванна Левченко – студентка другого курсу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та членкиня міжнародної організації AIESEC, метою якої є усунення бар'єрів між людьми та країнами. Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.

Повноцінна участь жінок у громадському житті може повністю трансформувати їхні громади. Жінки хочуть брати активну участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні, і вони довели, що можуть досягти позитивних результатів, перебуваючи на високих політичних посадах, впевнена Максименко Софія, лідерка групи самодопомоги та новообрана голова Званівки, постраждалої від конфлікту громади в Донецькій області, що розташована поруч з лінією зіткнення.

Віолетта Рец, голова студентсько-курсантської ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.

Дар'я Шоломіцька, студентка 2-го курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.