Війна розірвала життя Оксани Постернак на тисячі уламків — окупація рідного Велетенського на Херсонщині, складна евакуація, постійні переїзди, знищений ворожими обстрілами будинок, неможливість повернутися додому. Втративши все, що мала, вона залишилася з болем і порожнечею. Але одне залишилося незмінним — її талант до творчості. Вона навіть не уявляла, що хобі може стати її справою.

Ольга Клюшанова знає, що таке починати все з нуля. Вперше вона втратила дім у 2014 році, коли через війну була змушена покинути рідний Донецьк і переїхати до Костянтинівки. У 2022-му повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову вирвало її з буденного життя. Разом із родиною Ольга переїхала до Дніпра, залишивши все, що здавалося непорушним. Вона втратила багато, але не дозволила обставинам зламати себе. Як допомога від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) дала їй сили рухатись далі – читайте нижче.

Українські жіночі правозахисні організації та організації, очолювані жінками, зазнали серйозного впливу через призупинення фінансування з боку США. Про це свідчать результати швидкої оцінки, яку провели ООН Жінки, Апарат Урядової уповноваженої з гендерної політики України та Робоча група з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA). Структура ООН Жінки закликає до прямого, більш гнучкого та довгострокового фінансування жіночих правозахисних організацій, щоб забезпечити стабільну підтримку життєво важливих програм для жінок і дівчат, особливо в умовах раптового дефіциту фінансування.

2024 рік був роком виборів. У світі відбулися прямі президентські вибори у 31 країні, і явка виборців була рекордною. Проте лише п’ять жінок було обрано главами держав, а жіноче політичне лідерство все ще залишається винятком, а не нормою. Україна відстає від середнього світового показника участі жінок у політичному житті на національному рівні. Лише 22% українського парламенту складають жінки. У Кабміні з 21 особи лише п’ять жінок. Одна жінка очолює область, а серед чинних мерів лише дві жінки — у Полтаві та Запоріжжі.

Учасниці й учасники робочої групи з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA) провели підсумкову зустріч, щоб обговорити результати діяльності за 2024 рік та розробити стратегію роботи на 2025 рік.

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

Запоріжжя знаходиться всього в 40 кілометрах від лінії фронту. Тривоги тут щодня по 5 годин, попри це понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб обрали це місто своїм тимчасовим домом. Левову частку з них складають мешканки(-ці) тимчасово окупованих територій Запорізької області, які пробують будувати життя заново в умовах війни.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Ксенія Мішина волонтерить. Окрім волонтерської діяльності, вона очолює Дніпровський округ Білозерщини, Херсонської області. Наразі під її керівництвом - 4 села на прифронтових територіях. Щодня Ксенія працює у надскладних умовах: безпекові ризики, обстріли та надання гуманітарної допомоги мешканцям та мешканкам, які самі перебувають у постійному стресі. Незважаючи на напружений графік та стресові умови - жінка наважилась пройти мініакселераційну програму з жіночого підприємництва та хоче створити швейних цех у своїй громаді.

Розширення економічних можливостей жінок є ключовою складовою просування прав жінок і гендерної рівності. Центральне місце в цьому питанні займає працевлаштування, яке сприяє не тільки фінансовій незалежності, але й стимулює особистісний ріст та подальші досягнення.

Конференція з питань відновлення України (URC2024) завершилася в Берліні 12 червня, продовживши серію щорічних заходів високого рівня, присвячених обговоренню швидкого відновлення та довгостроковій реконструкції України, нагальна потреба в яких була спричинена початком повномасштабної війни Росії проти України. Конференція зібрала понад 3400 учасниць та учасників, які представляли широкий спектр зацікавлених сторін, включаючи уряди, міжнародні організації, фінансові установи, бізнес, регіональну владу та муніципалітети, громадянське суспільство, об'єднаних спільним прагненням посилити стійкість України та підтримувати країну стільки, скільки буде потрібно.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства з метою покращення соціально-економічного відновлення й політичної участі жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

Починаючи з 2022 року, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) разом з ООН Жінки в Україні розгорнув підтримку організацій громадянського суспільства, які очолюються жінками та/або захищають права жінок. Така підтримка необхідна для забезпечення критично важливої діяльності таких організацій, надання термінової гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), захисту жінок і дівчат від сексуального та гендерного насильства, а також з метою посилення участі жінок у плануванні та інвестуванні заходів щодо відновлення та економічного забезпечення.

9 квітня у Києві відбулася тематична сесія Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у співпраці з ООН Жінки в Україні щодо питань гендерної рівності у процесі вступу до ЄС та ролі Верховної Ради в цих процесах. Захід підтримали уряди Данії та Швеції.

Шістдесят восьма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68) з пріоритетною темою: "Прискорення досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат шляхом подолання бідності та зміцнення інституцій і фінансування з урахуванням гендерних аспектів" завершила свою роботу минулого тижня в Нью-Йорку. Найбільший щорічний захід Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок об'єднує представників та представниць держав-членів, установ Організації Об'єднаних Націй, громадянського суспільства та неурядових організацій з усього світу.

В Нью-Йорку, США, триває 68-ма сесія Комісії Організації Об’єднаних Націй зі становища жінок (CSW68), в якій беруть участь урядові делегації держав-членів ООН, представники структур ООН, неурядових організацій з різних країн світу.

25 жовтня перед головним входом до Штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, в рамках проекту «Inside Out», встановили 50 портретів визначних жінок сьогодення, які своєю діяльністю просувають порядок денний - Мир, жінки, безпека. Однією з 50 героїнь-миротвориць фотоекспозиції «Inside Out» під гаслом «Мир починається з неї» («Peace begins with her») стала українка Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Конончук навчалася у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка. Вона виграла стипендію на навчання у Великій Британії та мала розпочати там навчання в університеті восени 2022 року, але їй вчасно не надали візу.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства, які працюють над збільшенням участі жінок у гуманітарному та кризовому впроваджені заходів, а також посиленням захисту жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

Діана Андруник – фотографиня та фотожурналістка, яка 11 років займається художньою та рекламною фотографією. З 2021 року працює з Жіночим ветеранським рухом VETERANKA над кількома проектами разом із військовими. Одна з них: «Жінка-воїн — насамперед жінка». Через п’ять місяців після повномасштабного російського вторгнення Андруник була змушена покинути Україну та переїхати до Великобританії заради безпеки своєї родини.