Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, і за даними МОМ, понад 1,7 мільйона жінок і дівчат залишаються внутрішньо переміщеними особами по всій країні. Війна є руйнівною для всіх, особливо для 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні, водночас створюючи гендерно обумовлені труднощі для жінок і дівчат.

«Перші 50 днів мене тримали в справжній катівні «Ізоляція», - каже Людмила Гусейнова. «У цьому місці ти не маєш жодних прав і не розумієш, де ти знаходишся. З 6 ранку до 10 вечора ти стоїш з мішком на голові, а руки в кайданах, і не маєш права сісти. Тебе можуть побити без причини. Кров холоне, коли ти чуєш крики інших людей, які перебувають у полоні, і думаєш, що зараз ти теж будеш кричати як і вони».

«Нову стратегію ООН Жінки щодо молоді та гендерної рівності спрямовано на розширення можливостей молоді для партнерства в досягненні гендерної рівності. ООН Жінки співпрацює з громадською організацією «Дівчата» та нашими державними партнерами в цій важливій ініціативі, щоб активізувати молодих жінок і чоловіків, зокрема представників і представниць молодіжних організацій, і допомогти їм стати агентами й агентками змін. Ми сподіваємося, що вона надихне вас і ваші організації стати більш помітними та активними прихильниками гендерної рівності», – зазначила Джулія Бруссард, заступниця представниці ООН Жінки в Україні.

Ірина Перів, 25 років, зі Львова – досвідчена юристка й віддана представниця активної української молоді, яка вже близько двох років працює з Центром «Жіночі перспективи» над проєктом «Women's New Horizons», який реалізується за підтримки ООН Жінки та уряду Швеції. У цей Міжнародний день молоді дізнайтеся, як Ірина сприяє позитивним змінам завдяки своїй активності та адвокації.

Мене звуть Яна Панфілова. Мені 26 років. Я з України. Я народилася з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). У дитинстві я боялася, що помру, але мама допомогла мені зрозуміти, що ВІЛ — це не смертний вирок — ти все одно можеш жити повноцінним життям, якщо добре піклуватися про себе. Я мріяла про світ, де підлітки, які живуть з ВІЛ, могли б створити рух, працювати разом і не ховатися.

Регіональний офіс ООН Жінки в Європі та Центральній Азії та Регіональний офіс Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Східній Європі та Центральній Азії разом з Європейським Союзом (ЄС) розпочали ІІ фазу регіональної програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства». Програма має на меті зменшення проявів гендерної дискримінації щодо жінкок та чоловіків в інституційній та громадській сферах, у тому числі щодо розподілу неоплачуваної роботи по дому та догляду, в шести країнах Східного партнерства: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та Україні.

Таку думку висловила Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Вона впевнена, що увага до питань гендерної рівності в Україні допомгла їй оперативно відреагувати на проблему сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК) та протидіяти їй.

Гендерно зумовлене насильство – це тема, про яку Українська Павда поговорили у новому епізоді подкасту "Кляті питання" з представницею ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Чому відбувається гендерно зумовлене насильство та які його масштаби в Україні? Як на нього впливає війна? Як йому запобігати? Про все це говоримо у новому епізоді подкасту. 

Кампанія покликана звернути увагу суспільства на проблему гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, сприяти його превенції та поінформувати про платформи для допомоги постраждалим. Кампанія триває з 25 листопада по 10 грудня в рамках глобальної ініціативи «16 Днів активізму проти гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат».

Анніс Захарова є засновницею сталого бренду одягу AZAVA та членкинею Асоціації експертів зі сталого розвитку, консультанткою з ESG менеджменту та комунікацій, менторкою стартапів та креативного бізнесу. Вона регулярно долучалась до проєктів з уповноваження жінок як експертка, а від початку повномасштабної війни в Україні почала робити це ще активніше.

Про розробку та впровадження державної політики, спрямованої на попередження та подолання сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК), а також забезпечення допомоги тим, хто постраждав від рук російських агресорів, говоримо з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, докторкою юридичних наук, професоркою Катериною Левченко.

Олександра Матвійчук – українська правозахисниця. Після протестів на «Майдані» в листопаді 2013 року, які призвели до повалення уряду та спричинили багато втрат серед активістів, вона створила сторінку Євромайдан SOS у Facebook. Як голова "Центру громадянських свобод", вона також надавала юридичну допомогу протестувальникам, які постраждали під час розгону. Разом зі своєю командою Матвійчук задокументувала понад 18 000 актів військовіих злочинів проти українського народу з 2014 року. "Центр громадянських свобод" отримав Нобелівську премію миру у 2022 році.

Лариса Денисенко - журналістка, адвокатка, правозахисниця та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». До війни Лариса та «ЮрФем» займалися переважно адвокатуванням жіночого лідерства у юридичній професії, забезпечували менторство та займалися веденням стратегічних справ, які стосувалися домашнього насильства й гендерно зумовленої дискримінації. Зараз цей перелік доповнився представництвом інтересів та юридичним захистом дівчат, жінок, чоловіків та хлопчиків, які вціліли від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, в якому масово звинувачується сьогодні російські військові.

19-річна дослідниця з Маріуполя вивчає очищення ґрунтів після забруднення нафтопродуктами та закликає дівчат працювати у науці і долати гендерні стереотипи.

Рух HeForShe в Україні розпочинає діалог зі студентством про гендерну рівність, та вирушає в University Tour, в якому візьмуть участь 5 університетів України. HeForShe University Tour вже відбувся у США, Великій Британії, Канаді та Франції.

Іванна Левченко – студентка другого курсу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та членкиня міжнародної організації AIESEC, метою якої є усунення бар'єрів між людьми та країнами. Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.

Віолетта Рец, голова студентсько-курсантської ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.

Карина Стародубцева – бакалавр спеціальності «Право» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що у Сєвєродонецьку. Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.

Дар'я Шоломіцька, студентка 2-го курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сьогодні більше половини населення світу складають люди віком до 30 років. Студенти та молодь – це майбутнє планети, і нам надзвичайно важливо розуміти їхні пріоритети та бажання, формуючи рух за гендерну рівність та працюючи над зміною світу на краще.