«Перші 50 днів мене тримали в справжній катівні «Ізоляція», - каже Людмила Гусейнова. «У цьому місці ти не маєш жодних прав і не розумієш, де ти знаходишся. З 6 ранку до 10 вечора ти стоїш з мішком на голові, а руки в кайданах, і не маєш права сісти. Тебе можуть побити без причини. Кров холоне, коли ти чуєш крики інших людей, які перебувають у полоні, і думаєш, що зараз ти теж будеш кричати як і вони».

ВРІЗ: Ізоляція — в'язниця, яку було створено на базі містецького простору  після захоплення Донецька російськими військами у 2014 році.

Людмила родом з Новоазовська, Донецької області, тимчасово окупованого Росією українського прикордонного міста. Там з 2014 року жінка допомагала дітям-сиротам та  дітям, позбавленим батьківського піклування, доки її не затримали у жовтні 2019 року. Її відмова визнати російський контроль призвела до арешту, а потім до більш ніж трьох років ув'язнення та катувань.

У нещодавньому інтерв'ю для ООН Жінки Людмила розповіла про катування та систематичне сексуальне насильство щодо українських жінок з боку російської окупаційної влади на тимчосово непідконтрольних Україні територіях. Майже три роки після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та 10-річної збройної агресії проти України, українські жінки-активістки та жінки, які пережили насильство, порушують мовчання та докладають зусиль, щоб дати зрозуміти постраждалим, що вони не забуті.

Вплив сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, на цивільне населення України

«На другому поверсі були казарми для російських військових, де вони жили між ротаціями. Молодих дівчат будили вночі і виводили з камер на другий поверх. Коли вони поверталися, то плакали», - каже Людмила Гусейнова.

За її словами, жінок часто гвалтували солдати, обіцяючи дати можливість побачити дітей або отримати їжу.

У 2023 році Організація Об'єднаних Націй повідомила про 3 688 випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, у всьому світі - це на 50% більше, ніж у попередньому році. В Україні з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала 342 випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом (серед них 236 чоловіків, 94 жінки, 10 дівчат і 2 хлопчики), скоєного військовослужбовцями Збройних сил Росії, працівниками правоохоронних органів та особами, які перебувають у місцях позбавлення волі, а Генеральна прокуратура України станом на 1 жовтня 2024 року повідомила про 321 випадок сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, скоєного військовослужбовцями Збройних сил Росії (серед них 206 жінок, 115 чоловіків, 15 дівчат і 1 хлопець). Оскільки війна Росії проти України триває, українські жінки та діти стикаються з вимушеним переміщенням, економічними труднощами та гендерно зумовленим насильством.

З «Ізоляції» Людмилу згодом перевели до СІЗО в тимчасово окупованому Донецьку, де їй висунули звинувачення у шпигунстві. Вона згадує жахливі умови утримання в Донецькому СІЗО № 5, де вона перебувала разом з 20 іншими жінками в маленькій та дуже брудній камері, під постійним ризиком зараження хворобами.

Людмила Гусейнова провела в російському полоні три роки і 13 днів, перш ніж була звільнена в результаті обміну полоненими 17 жовтня 2022 року.

«Цивільних чоловіків також затримувави, тримали в полоні, катували і гвалтували», - поділилася Людмила. «Але для жінок найважче - це розлука з їхніми дітьми». Вона згадала про багатьох жінок, які за роки ув'язнення втратили зв'язок зі своїми сім'ями та дітьми.

Від постраждалих до адвокаток та прикладів для наслідування: Українські жінки лідирують у підтримці постраждалих від насильства

«Сам обімн відбувався дві доби. 15 жовтня нас вивели з камери без жодних пояснень. Нічого не сказали, зав’язали очі, зв'язали руки і посадили у вантажівку», - розповіла Людмила, згадуючи шлях до свободи, сповнений невизначеності, голоду і спраги.

Після звільнення Людмила присвятила себе захисту цивільних осіб, які перебувають у полоні на окупованих Росією територіях, в рамках SEMA Україна - мережі жінок, які пережили сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

Сьогодні українські жінки перебувають на передовій боротьби за стійкість і відновлення, об'єднуючи громади, незважаючи на наслідки війни. Організації, які очолюють жінки, заповнюють критичні прогалини в напруженій системі соціальної підтримки в Україні, надаючи прихисток, психосоціальну підтримку, медичну допомогу та забезпечуючи захист родин. Вони також виступають за прийняття законів і політик, спрямованих на підтримку жінок та їхніх сімей і протидію торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.

Оскільки кожне друге підприємство засноване жінкою, українські жінки також відіграють вирішальну роль у відновленні країни.

«Я намагаюсь робити все, щоб допомогти цим жінкам, адже я досі пам'ятаю їхні сльози, їхні очі. Ми використаємо всі можливості, щоб донести їхній біль для всіх та якомога більше людей дізнались про них», - каже Людмила.

Підтримуючи українських жінок: Що ви можете зробити

«Нехай світ дізнається про цих жінок - їхні імена, обличчя та неймовірні страждання, які вони переживають. Шукайте тих, хто має хоч якийсь вплив в Росії та діліться з ними цією інформацією», - закликала Людмила.

Для жінок України припинення російської окупації, звільнення полонених цивільних осіб та надання гуманітарним організаціям доступу до полонених є найважливішими цілями. Нещодавно Людмила взяла участь у тренінгу для жінок-параюристок, які працюють з постраждалими від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, організованому структурою ООН Жінки, Діями ООН проти сексуального насильства під час конфлікту (UN Action against Sexual Violence in Conflict) та її партнером, Асоціацією українських жінок-юристок «ЮрФем». Вона вважає цей тренінг є важливим для допомоги іншим жінкам у перенаправленні, відновленні документів та супроводі постраждалих у судовому процесі.

Структура ООН Жінки працює з жіночими організаціями в Україні з 2016 року. У 2023 році ООН Жінки співпрацювала з понад 40 жіночими організаціями, охопивши 100 000 жінок та їхніх родин по всій країні. Стале фінансування цих організацій, у тому числі шляхом прямого гнучкого фінансування, має вирішальне значення для відновлення України.

Фото: Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» / Богдан Ємець