44-річна Анастасія Перепилиця знає про переміщення з власного досвіду. У 2014 році вона мала стабільну роботу у фінансовій сфері та жила нормальним життям разом зі своїм чоловіком і двома дітьми в Донецьку Донецької області на сході України. Але коли російська армія вторглася до її рідного міста, вона була змушена тікати з родиною до Запоріжжя, міста, розташованого на берегах Дніпра на південному сході країни.

Вона одна з мільйонів українців та українок, які були змушені покинути свої домівки з початку війни в лютому цього року. Понад 5,23 мільйона біженців, переважно жінок і дітей, втекли до сусідніх країн, і понад 7 мільйонів людей були переміщені всередині України. Для жінок нове місто чи країна часто означає зміни й у професійному житті – нове місце роботи, нова компанія чи зовсім нова професія. Однак в умовах війни такі зміни є складнішими.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.

24 лютого Наталія, Ірина та Христина, три подруги з дітьми з Одеси, прокинулися від звуків повітряної тривоги й вибухів. Почався військовий напад Росії.

За два тижні після початку військового наступу Росії в Україні понад 1,5 млн людей покинули свої домівки, переважну більшість із них складають жінки і діти. Ті, хто масово прямує до пунктів перетину кордону – і ті, хто залишається з метою захисту своєї країни – стикаються з величезними ризиками, труднощами і дефіцитом. Познайомтеся з деякими із багатьох жінок, з якими ми розмовляли на передових позиціях реагування на кризу у м. Чернівці.

24 лютого по всій Україні люди прокинулися від звуків сирен і вибухів, оскільки Росія почала військовий напад. З цього ранку 1 мільйон українців – переважна більшість жінок і дітей – втекли до сусідніх країн.

Наталя Тюнягіна – регіональна координаторка Благодійної Організації «Позитивні Жінки» та голова правління відокремленого підрозділу ГО «Позитивні Жінки Херсон».

На сході України структура ООН Жінки розпочала другу фазу проєкту «Розбудова демократичного, мирного та ґендерно рівноправного суспільства в Україні – Фаза ІІ» (2021-2024), метою якого є розширення прав і можливостей провідної ролі жінок у процесі розбудови миру та безпеки у регіоні. В рамках запуску, Еріка Квапілова, представниця ООН Жінки в Україні, провела ключові зустрічі у Запоріжжі та у постраждалому від конфлікту місті на сході України, щоб обговорити з місцевими жіночими групами та урядовими партнерами прогрес, досягнутий у напрямку ґендерної рівності, та необхідні подальші кроки.