Сім’я пасічників Ольги та Олександра Крисюченків продовжує працювати і створювати своє майбутнє у Приозерному —  селищі на прифронтовій Херсонщині. Подружжя займається бджолярством уже 7 років, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони змогли не лише втриматися на плаву, але й перетворили захоплення на бізнес.  

Ірина Крикуненко довгий час працювала в соціальній журналістиці. Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона долучилась до сфери розмінування як експертка з комунікацій у міжнародній гуманітарній організації з розмінування HALO Trust Ukraine. Про діяльність організації, потреби України в гуманітарному розмінуванні, а про також роль і професійний розвиток жінок в цій сфері, читайте у інтерв’ю з Іриною до Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов'язаній із розмінуванням.

Перша стратегічна сесія з розробки Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» до 2030 року на виконання резолюції  Ради Безпеки ООН 1325 відбулась минулого тижня в Києві. Її мета - визначення ключових напрямів та завдань майбутнього плану, а також формування чітких індикаторів, за якими можна буде оцінювати його реалізацію.

Війна розірвала життя Оксани Постернак на тисячі уламків — окупація рідного Велетенського на Херсонщині, складна евакуація, постійні переїзди, знищений ворожими обстрілами будинок, неможливість повернутися додому. Втративши все, що мала, вона залишилася з болем і порожнечею. Але одне залишилося незмінним — її талант до творчості. Вона навіть не уявляла, що хобі може стати її справою.

Ольга Клюшанова знає, що таке починати все з нуля. Вперше вона втратила дім у 2014 році, коли через війну була змушена покинути рідний Донецьк і переїхати до Костянтинівки. У 2022-му повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову вирвало її з буденного життя. Разом із родиною Ольга переїхала до Дніпра, залишивши все, що здавалося непорушним. Вона втратила багато, але не дозволила обставинам зламати себе. Як допомога від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) дала їй сили рухатись далі – читайте нижче.

Українські жіночі правозахисні організації та організації, очолювані жінками, зазнали серйозного впливу через призупинення фінансування з боку США. Про це свідчать результати швидкої оцінки, яку провели ООН Жінки, Апарат Урядової уповноваженої з гендерної політики України та Робоча група з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA). Структура ООН Жінки закликає до прямого, більш гнучкого та довгострокового фінансування жіночих правозахисних організацій, щоб забезпечити стабільну підтримку життєво важливих програм для жінок і дівчат, особливо в умовах раптового дефіциту фінансування.

Київ — За даними Організації Об'єднаних Націй, три роки масових російських атак проти України мають руйнівний вплив на жінок і дівчат: серед внутрішньо перемішених осіб, майже 1 869 000 - жінки, близько 6,7 мільйона українок потребують гуманітарної допомоги. Понад 3 799 жінок і 289 дівчат загинули, хоча реальна кількість загиблих, ймовірно, набагато вища...

У затишному селі Чесники на заході України Роксолана заснувала сімейний бізнес, що спеціалізувався на виробництві олії холодного віджиму. Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, її процвітаючий бізнес зіткнувся з численними викликами і вона була змушена зупинити виробництво, оскільки війна зруйнувала ланцюги постачання і знищила ключові для ії бізнесу сільськогосподарські регіони. 

Після трьох років повномасштабної війни Росії проти України жінки несуть основний тягар цієї війни. Однак, незважаючи на безпекові виклики та вимушене переміщення, жінки по всій країні повстають потужними захисницями стійкості та рівності.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, і за даними МОМ, понад 1,7 мільйона жінок і дівчат залишаються внутрішньо переміщеними особами по всій країні. Війна є руйнівною для всіх, особливо для 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні, водночас створюючи гендерно обумовлені труднощі для жінок і дівчат.

ООН Жінки в партнерстві з Міністерством внутрішніх справ України таНаціональною поліцією України провели серію тренінгів для 100 поліцейських щодо реагування, кваліфікації та доказування сексуальних домагань як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-7 (Сексуальне домагання) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

«Для мого бізнесу зима в умовах блекауту — це катастрофічний час», — говорить Ірина Фіщук.

Олена Стрижак є головою Правління БО «Позитивні жінки», активісткою і правозахисницею жінок, які живуть з ВІЛ в Україні. У 2000 році, коли Олена була вагітна, їй діагностували ВІЛ. Та вже через два роки вона стала активісткою й почала допомагати іншим ВІЛ-позитивним жінкам пройти цей шлях більш легко та комфортно.

Учасниці й учасники робочої групи з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA) провели підсумкову зустріч, щоб обговорити результати діяльності за 2024 рік та розробити стратегію роботи на 2025 рік.

Другий Конгрес жінок Донеччини, що відбувся в Києві 11 жовтня, зібрав 165 учасниць та учасників, 36 спікерів та спікерок. Конгрес привернув увагу до складного становища жінок Донеччини, яке ще більше загострилося в умовах повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Делегати та делегатки Конгресу зосередились на висвітленні наслідків війни, таких як: вимушене переміщення, травматичний досвід, завдані збитки та зростання рівня гендерно зумовленого насильства щодо жінок, а також підкреслили важливу роль активних жінок у подоланні гуманітарної кризи в регіоні.

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

«Триваючі атаки російських збройних сил проти Україні є скерованим нападом на цивільне населення та інфраструктуру.  Захист усіх цивільних осіб, особливо жінок і дівчат, є критично важливим та вимагає негайних і рішучих дій». Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні

Запоріжжя знаходиться всього в 40 кілометрах від лінії фронту. Тривоги тут щодня по 5 годин, попри це понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб обрали це місто своїм тимчасовим домом. Левову частку з них складають мешканки(-ці) тимчасово окупованих територій Запорізької області, які пробують будувати життя заново в умовах війни.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Ксенія Мішина волонтерить. Окрім волонтерської діяльності, вона очолює Дніпровський округ Білозерщини, Херсонської області. Наразі під її керівництвом - 4 села на прифронтових територіях. Щодня Ксенія працює у надскладних умовах: безпекові ризики, обстріли та надання гуманітарної допомоги мешканцям та мешканкам, які самі перебувають у постійному стресі. Незважаючи на напружений графік та стресові умови - жінка наважилась пройти мініакселераційну програму з жіночого підприємництва та хоче створити швейних цех у своїй громаді.

Таку думку висловила Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Вона впевнена, що увага до питань гендерної рівності в Україні допомгла їй оперативно відреагувати на проблему сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК) та протидіяти їй.