«Український жіночий конгрес: Регіональний вимір», що відбувся сьогодні у місті Черкаси, був присвячений лідерству жінок у місцевому самоврядуванні і підприємництві, навчанню фінансової грамотності, підтримці вразливих груп жінок у сільській місцевості, питанням посилення національної ідентичності. Під час свого спецвиступу на Конгресі, Сабін Фрейзер Гюнеш, наголосила на важливості підтримки жіночих правозахисних організацій в Україні на тлі скорочення фінансування...

«Ідея створити сироварню належала моєму чоловікові. Ми позиціонуємо себе як «виробництво сиру з молока щасливих корів». Тому що корови на Гуцульщині вільно пасуться, догодовуються тільки сіном без домішок. І з молока цих корів ми робимо сир. Тут, у Шепіті, у більшості людей є традиція тримати корову. Ми вирішили, що цю традицію варто підтримувати...

«За фахом я вчителька математики й фізики, працювала в місті. Однак завжди мріяла мати власну хату й жити в селі, адже місто не дає того простору, який можна мати на власній ділянці. У 1998 чи 1999 році я дізналася про такий напрямок, як сільський зелений туризм в Україні. Ця тема мене дуже зацікавила...

«Ідея виникла близько трьох років тому. Нас об'єднала гендерна проблематика: права жінок, рівність, їхня реалізація у світі та місце в громадянському суспільстві. У нас з Іриною є різниця в поколіннях. Але ці покоління зійшлися, їхні мрії переплелися в одну спільну мету — ми прагнемо втілювати свої ідеї, які сповнені філософією...

«Моя історія, напевно, і банальна, і небанальна. Наші прадіди мали виноградники. Мій прадідусь робив вино і мав винний погріб. У 2010 році ми з чоловіком отримали подарунок на одруження від батьків — земельну ділянку, дачу. З того моменту ми почали шукати себе. Нам хотілося займатися чимось цікавим і прибутковим водночас...

«Ми жили в Бахмуті, Донецька область. У нас було своє житло, велика родина. 19 травня 2022 року, після того як російська ракета влучила в центр міста, ми вирішили, що не можемо більше ризикувати життям своїх дітей, і вирішили покинути рідний дім. Приїхали на Полтавщину. Переселити людей — це не те саме, що пересадити город. Ми втратили все: нашого житла більше немає, роботи немає, майна немає, зв’язків, знайомих — теж немає поруч...

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну російська ракета влучила в будинок бабусі, за якою доглядав і де того дня перебував батько Наталі. Батько загинув разом з майже всіма мешканцями цього будинку. Тоді вижила лише бабуся Наталі...

«Все почалось у 2017 році. Спочатку це було просто хобі, яке переросло у бізнес. Я робила чохол для ножа, який планувала подарувати чоловіку. Він попросив мене його пошити, але я довго відкладала, і зрештою йому довелося це зробити самому. Він знайшов шматок шкіри і почав працювати. Так і почалося наше заняття шкіряними виробами.

Київ — За даними Організації Об'єднаних Націй, три роки масових російських атак проти України мають руйнівний вплив на жінок і дівчат: серед внутрішньо перемішених осіб, майже 1 869 000 - жінки, близько 6,7 мільйона українок потребують гуманітарної допомоги. Понад 3 799 жінок і 289 дівчат загинули, хоча реальна кількість загиблих, ймовірно, набагато вища...

«За освітою я вчителька музики, маю 15 років педагогічного стажу в школі, а досвід у вирощуванні грибів — близько 20 років. Тобто підприємниця я вже більше, ніж вчителька. Я почала зі створення міцелію — посадкового матеріалу для грибів. Після пандемії вирішили спробувати виробництво в’ялених продуктів. Розробили технологію, рецептуру з різними смаками — і так почалася історія «Грибних Джерок»...

«Я працювала в корпоративному секторі, займалася маркетингом, клієнтським сервісом і аналітикою, але мені захотілося “заземлитися”. Тому, коли я дізналася про органічні теплиці, це мене дуже зацікавило. Протягом трьох років я досліджувала різні агрокультури, садівництво та овочівництво, відвідувала конференції, майстер-класи, а також господарства, які запрошували до себе в гості...

У затишному селі Чесники на заході України Роксолана заснувала сімейний бізнес, що спеціалізувався на виробництві олії холодного віджиму. Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, її процвітаючий бізнес зіткнувся з численними викликами і вона була змушена зупинити виробництво, оскільки війна зруйнувала ланцюги постачання і знищила ключові для ії бізнесу сільськогосподарські регіони. 

«У мене любов до килимарства почалася з глибокого дитинства, оскільки я зростала між килимами, між килимарством. Зважаючи на те, що моя мама, Зеновія Шульга, є художницею по текстилю, я цим всім жила. Я і ткати не вмію, але я — економістка...

Команда ООН Жінки в Україні 
разом із Marie Claire Business та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) вирушили у медіаекспедицію, щоб дізнатися, як жінки та дівчата беруть участь в економічному
відновленні України.

Після трьох років повномасштабної війни Росії проти України жінки несуть основний тягар цієї війни. Однак, незважаючи на безпекові виклики та вимушене переміщення, жінки по всій країні повстають потужними захисницями стійкості та рівності.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, і за даними МОМ, понад 1,7 мільйона жінок і дівчат залишаються внутрішньо переміщеними особами по всій країні. Війна є руйнівною для всіх, особливо для 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні, водночас створюючи гендерно обумовлені труднощі для жінок і дівчат.

«Для мого бізнесу зима в умовах блекауту — це катастрофічний час», — говорить Ірина Фіщук.

Крістіна Ніколаєнко (28) – співзасновниця підприємства «Залізо» з прифронтового міста Миколаїв закликає жінок і дівчат вести бізнес у сфері важкої промисловості та перероблення. Крістіна – серед підприємиць, які беруть участь у Виставці жіночого підприємництва EXPO 2024. Попри небезпеку та виклики воєнного часу, вона впевнено керує бізнесом з виготовлення металевих виробів та меблів, масштабує його та виходить на нові ринки.

Дніпро, Суми, Полтава, Київ, Львів... та багато інших мирних міст і сіл по всій Україні щодня зазнають смертоносних атак з боку Російської Федерації.

ООН Жінки в Україні беззастережно засуджують масований ракетний обстріл, здійснений збройними силама Російської Федерації 8 липня 2024 року по цивільній інфраструктурі України, зокрема по Національній спеціалізованій дитячій лікарні "Охматдит" та клініці "Isida" у Києві. Ця атака призвела до жертв серед цивільного населення, особливо серед найбільш вразливих категорій українських громадян.