За словами підприємиці Ольги Дриги: «Я хочу, щоб мій бізнес не лише створював якісні вироби, а й допомагав людям адаптуватися до нових умов»

У невеликому селі Шершнівка біля міста Лубни оселилася внутрішньо переміщена родина Ольги та Дмитра Дриг. Виїхавши з Торецька Донецької області лише з двома валізами, вони орендували будинок, розвинули фермерське господарство й започаткували родинний бізнес, відбудовуючи життя заново. Ольга й Дмитро переобладнали приміщення літньої кухні на затишну майстерню, де створюють колекції шкіряних виробів, виготовляють унікальні речі з високоякісних матеріалів, які хочуть оздоблювати ручною вишивкою, та обережно планують майбутнє. Про виклики та розвиток бізнесу — читайте у розповіді Ольги Дриги.

«Все почалось у 2017 році. Спочатку це було просто хобі, яке переросло у бізнес. Я робила чохол для ножа, який планувала подарувати чоловіку. Він попросив мене його пошити, але я довго відкладала, і зрештою йому довелося це зробити самому. Він знайшов шматок шкіри і почав працювати. Так і почалося наше заняття шкіряними виробами — поступово, спочатку з дрібних аксесуарів та невеликих видрізів матеріалів, які ми знаходили та використовували. Ми навіть не знали, як правильно шити чи обробляти шкіру, але з часом почали вивчати питання. Згодом ми купили перше обладнання: ручні пробійники, нитки, маленькі шматки шкіри — і почали шити. 

Ми з Торецька, Донецька область. Починали працювати там, але через війну змушені були виїхати. Все сталося дуже несподівано і важко. Коли ми виїжджали, з нами були лише дві валізи й кілька необхідних речей. Після початку повномасштабного російського вторгнення ми з родиною поїхали до Дніпра, а потім до родичів у Лубни. Згодом знайшли місце тут і почали відновлювати своє життя. 

Перший виріб ми продали через рік після того, як серйозно взялися за цю справу. Спочатку чоловік зшив собі сумку, яка дуже сподобалася друзям, і вони почали робити замовлення. Тоді ми вирішили продовжувати й придбали більше шкіри та матеріалів для обробки. Поступово справа почала набирати обертів, і вже можна було задумуватися про бізнес. 

Згодом я випадково побачила оголошення від ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» про набір до групи для підприємниць для навчання та розвитку можливостей бізнесу. Я виграла грант від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) на обладнання для нашого виробництва, зокрема швейну машину, і ми почали розвивати бізнес далі.  Зараз ми продаємо наші вироби через знайомих, але плануємо розвиватися через соцмережі та партнерські магазини, де наші вироби будуть виставлені поряд з іншими шкіряними виробами. Я мрію створювати колекції з техаським настроєм. У нас смак на естетику, мені здається, схожий із їхньою візуальною культурою. Але для цього нам потрібно вдосконалити виробництво, щоб забезпечити більший попит. Я займаюся просуванням і пошуком клієнток і клієнтів, а мій чоловік відповідає за виробництво. Він створює нові моделі, ми обговорюємо їх, разом приймаємо рішення. Ми багато чого робимо разом — слідкуємо за тенденціями та вдосконалюємо моделі.

Я бачу великий потенціал у тому, щоб залучити людей зі статусом ВПО. Це може бути чудовою можливістю для них адаптуватися до нового місця та почати працювати в нашій компанії. Я також сподіваюся, що зможу створити робочі місця для тих, хто потребує підтримки. Ми вже активно залучаємо людей до наших ініціатив. Я є членкинею Робочої Ради ВПО в місті Лубни та намагаюся сприяти розвитку громади.

Я хочу, щоб мій бізнес не лише створював якісні вироби, а й допомагав людям адаптуватися до нових умов. Залучення людей до роботи та участь у соціальних проєктах може допомогти їм відчути себе частиною спільноти та успішно інтегруватися».

Повну історію читайте на сайті проєкту: https://www.shemade.marieclaire.ua/portfolio/olga-dryga-simejna-majsternya-shkiryanyh-vyrobiv-kozhumyaky/

Проєкт She Made: discovery & recovery of Ukraine створений  Marie Claire Business Україна та  ООН Жінки в Україні за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Фото: ООН Жінки в Україні/Надія Берська