За словами підприємиці Ганни Чумак: «Ми намагаємося не просто йти в ногу з ринком, а створювати свою нішу, пропонуючи справді унікальні речі»

Ганна Чумак та її чоловік Андрій Чумак — вимушено внутрішньо переміщена родина з Бахмута. З трьома дітьми, не забувши і про кота Марсіка, якого вивозили батьки Ганни, вони евакуювались до села Велика Багачка, Полтавської області в орендований будинок, аби почати життя заново. В одному з приміщень на подвір'ї облаштували майстерню з виготовлення виробів з деревини. Ганна взяла на себе роль головної менеджерки родинної компанії, а Андрій розробляє моделі, дизайн і виготовляє вироби, продовжуючи справу дідуся, який був столяром.  Про сімейний бізнес виготовлення дерев’яних виробів — читайте у розповіді Ганни Чумак.  

«Ми жили в Бахмуті, Донецька область. У нас було своє житло, велика родина. 19 травня 2022 року, після того як російська ракета влучила в центр міста, ми вирішили, що не можемо більше ризикувати життям своїх дітей, і вирішили покинути рідний дім. Приїхали на Полтавщину. Переселити людей — це не те саме, що пересадити город. Ми втратили все: нашого житла більше немає, роботи немає, майна немає, зв’язків, знайомих — теж немає поруч. 

Наша родина в цілому має досить стійкий, дійсно підприємницький дух.  Ми тестували різні ідеї для бізнесу. Нам, як переселенцям, потрібно працювати тепер в рази більше, щоб хоча б частково відновити той рівень життя, який у нас був, не кажучи вже про те, щоб його покращити. І влітку я побачила оголошення у соціальній мережі від громадської організації «Студія громадських жіночих ініціатив» про проєкт «Час діяти», який реалізовувався за підтримки ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Вирішила взяти учать, тому що дійсно — настав час діяти! Після чергового тренінгу вдома ми влаштували обговорення. Я знаю, що у чоловіка «золоті руки», його дід, тато, він сам — завжди все робили власноруч, а дідусь чоловіка, власне, і був професійним теслярем. Це така їх родинна справа. Тому ми вирішили, що це і буде нашою ідеєю для бізнесу — робота з деревиною! 

Ми захистили проєкт і отримали грант на обладнання. Облаштували господарське приміщення у дворі під майстерню і почали працювати. Тож для нас і проєкт, і це обладнання, яке ми закупили завдяки проєкту з ООН Жінки в Україні та Жіночому фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), стало дійсно початком родинної справи. 

Зараз я займаюсь діловими зв’язками, вивчаю тренди, що продається, що потрібно. До прикладу, зараз налагоджую партнерську мережу з невеликих крамничок для продажу сувенірів з дерева з локальною символікою, займаюсь фінансами і пошуком грошей, формую замовлення. А чоловік розробляє ескізи і займається підбором сировини, адаптує креслення для створення виробів. Процес виготовлення у нас максимально автоматизований, керується з комп’ютера, що дозволяє більш-менш серійне виробництво. У кожному проєкті додаємо щось своє: оригінальні деталі, особливе фрезерування, унікальні малюнки або інші елементи, які надають виробам характеру й виразності. Таким чином, ми намагаємося не просто йти в ногу з ринком, а створювати свою нішу, пропонуючи справді унікальні речі. 

Ми мріємо мати власне приміщення або збільшити площу орендованого, обладнати його необхідною технікою. Це лише початок, але в перспективі хочеться створити потужний діючий цех, який приносив би користь людям — створенням робочих місць і сплатою податків для держави. Для нас важливо отримувати стабільний дохід і залишатися цікавими для споживачів». 

Повну історію читайте на сайті проєкту: https://www.shemade.marieclaire.ua/portfolio/ganna-chumak-kraftova-majsternya-vyrobiv-z-derevyny-mazha/

Проєкт She Made: discovery & recovery of Ukraine створений  Marie Claire Business Україна та  ООН Жінки в Україні за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Фото: ООН Жінки в Україні/Надія Берська