Війна розірвала життя Оксани Постернак на тисячі уламків — окупація рідного Велетенського на Херсонщині, складна евакуація, постійні переїзди, знищений ворожими обстрілами будинок, неможливість повернутися додому. Втративши все, що мала, вона залишилася з болем і порожнечею. Але одне залишилося незмінним — її талант до творчості. Вона навіть не уявляла, що хобі може стати її справою.

Ольга Клюшанова знає, що таке починати все з нуля. Вперше вона втратила дім у 2014 році, коли через війну була змушена покинути рідний Донецьк і переїхати до Костянтинівки. У 2022-му повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову вирвало її з буденного життя. Разом із родиною Ольга переїхала до Дніпра, залишивши все, що здавалося непорушним. Вона втратила багато, але не дозволила обставинам зламати себе. Як допомога від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) дала їй сили рухатись далі – читайте нижче.

«Ідея створити сироварню належала моєму чоловікові. Ми позиціонуємо себе як «виробництво сиру з молока щасливих корів». Тому що корови на Гуцульщині вільно пасуться, догодовуються тільки сіном без домішок. І з молока цих корів ми робимо сир. Тут, у Шепіті, у більшості людей є традиція тримати корову. Ми вирішили, що цю традицію варто підтримувати...

«За фахом я вчителька математики й фізики, працювала в місті. Однак завжди мріяла мати власну хату й жити в селі, адже місто не дає того простору, який можна мати на власній ділянці. У 1998 чи 1999 році я дізналася про такий напрямок, як сільський зелений туризм в Україні. Ця тема мене дуже зацікавила...

Українські жіночі правозахисні організації та організації, очолювані жінками, зазнали серйозного впливу через призупинення фінансування з боку США. Про це свідчать результати швидкої оцінки, яку провели ООН Жінки, Апарат Урядової уповноваженої з гендерної політики України та Робоча група з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA). Структура ООН Жінки закликає до прямого, більш гнучкого та довгострокового фінансування жіночих правозахисних організацій, щоб забезпечити стабільну підтримку життєво важливих програм для жінок і дівчат, особливо в умовах раптового дефіциту фінансування.

«Ідея виникла близько трьох років тому. Нас об'єднала гендерна проблематика: права жінок, рівність, їхня реалізація у світі та місце в громадянському суспільстві. У нас з Іриною є різниця в поколіннях. Але ці покоління зійшлися, їхні мрії переплелися в одну спільну мету — ми прагнемо втілювати свої ідеї, які сповнені філософією...

«Моя історія, напевно, і банальна, і небанальна. Наші прадіди мали виноградники. Мій прадідусь робив вино і мав винний погріб. У 2010 році ми з чоловіком отримали подарунок на одруження від батьків — земельну ділянку, дачу. З того моменту ми почали шукати себе. Нам хотілося займатися чимось цікавим і прибутковим водночас...

«Ми жили в Бахмуті, Донецька область. У нас було своє житло, велика родина. 19 травня 2022 року, після того як російська ракета влучила в центр міста, ми вирішили, що не можемо більше ризикувати життям своїх дітей, і вирішили покинути рідний дім. Приїхали на Полтавщину. Переселити людей — це не те саме, що пересадити город. Ми втратили все: нашого житла більше немає, роботи немає, майна немає, зв’язків, знайомих — теж немає поруч...

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну російська ракета влучила в будинок бабусі, за якою доглядав і де того дня перебував батько Наталі. Батько загинув разом з майже всіма мешканцями цього будинку. Тоді вижила лише бабуся Наталі...

Київ — За даними Організації Об'єднаних Націй, три роки масових російських атак проти України мають руйнівний вплив на жінок і дівчат: серед внутрішньо перемішених осіб, майже 1 869 000 - жінки, близько 6,7 мільйона українок потребують гуманітарної допомоги. Понад 3 799 жінок і 289 дівчат загинули, хоча реальна кількість загиблих, ймовірно, набагато вища...

У затишному селі Чесники на заході України Роксолана заснувала сімейний бізнес, що спеціалізувався на виробництві олії холодного віджиму. Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, її процвітаючий бізнес зіткнувся з численними викликами і вона була змушена зупинити виробництво, оскільки війна зруйнувала ланцюги постачання і знищила ключові для ії бізнесу сільськогосподарські регіони. 

Після трьох років повномасштабної війни Росії проти України жінки несуть основний тягар цієї війни. Однак, незважаючи на безпекові виклики та вимушене переміщення, жінки по всій країні повстають потужними захисницями стійкості та рівності.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, і за даними МОМ, понад 1,7 мільйона жінок і дівчат залишаються внутрішньо переміщеними особами по всій країні. Війна є руйнівною для всіх, особливо для 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні, водночас створюючи гендерно обумовлені труднощі для жінок і дівчат.

«Для мого бізнесу зима в умовах блекауту — це катастрофічний час», — говорить Ірина Фіщук.

Учасниці й учасники робочої групи з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA) провели підсумкову зустріч, щоб обговорити результати діяльності за 2024 рік та розробити стратегію роботи на 2025 рік.

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

Дніпро, Суми, Полтава, Київ, Львів... та багато інших мирних міст і сіл по всій Україні щодня зазнають смертоносних атак з боку Російської Федерації.

Запоріжжя знаходиться всього в 40 кілометрах від лінії фронту. Тривоги тут щодня по 5 годин, попри це понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб обрали це місто своїм тимчасовим домом. Левову частку з них складають мешканки(-ці) тимчасово окупованих територій Запорізької області, які пробують будувати життя заново в умовах війни.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Ксенія Мішина волонтерить. Окрім волонтерської діяльності, вона очолює Дніпровський округ Білозерщини, Херсонської області. Наразі під її керівництвом - 4 села на прифронтових територіях. Щодня Ксенія працює у надскладних умовах: безпекові ризики, обстріли та надання гуманітарної допомоги мешканцям та мешканкам, які самі перебувають у постійному стресі. Незважаючи на напружений графік та стресові умови - жінка наважилась пройти мініакселераційну програму з жіночого підприємництва та хоче створити швейних цех у своїй громаді.

ООН Жінки в Україні беззастережно засуджують масований ракетний обстріл, здійснений збройними силама Російської Федерації 8 липня 2024 року по цивільній інфраструктурі України, зокрема по Національній спеціалізованій дитячій лікарні "Охматдит" та клініці "Isida" у Києві. Ця атака призвела до жертв серед цивільного населення, особливо серед найбільш вразливих категорій українських громадян.