Війна розірвала життя Оксани Постернак на тисячі уламків — окупація рідного Велетенського на Херсонщині, складна евакуація, постійні переїзди, знищений ворожими обстрілами будинок, неможливість повернутися додому. Втративши все, що мала, вона залишилася з болем і порожнечею. Але одне залишилося незмінним — її талант до творчості. Вона навіть не уявляла, що хобі може стати її справою.

Ольга Клюшанова знає, що таке починати все з нуля. Вперше вона втратила дім у 2014 році, коли через війну була змушена покинути рідний Донецьк і переїхати до Костянтинівки. У 2022-му повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову вирвало її з буденного життя. Разом із родиною Ольга переїхала до Дніпра, залишивши все, що здавалося непорушним. Вона втратила багато, але не дозволила обставинам зламати себе. Як допомога від ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) дала їй сили рухатись далі – читайте нижче.

Українські жіночі правозахисні організації та організації, очолювані жінками, зазнали серйозного впливу через призупинення фінансування з боку США. Про це свідчать результати швидкої оцінки, яку провели ООН Жінки, Апарат Урядової уповноваженої з гендерної політики України та Робоча група з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA). Структура ООН Жінки закликає до прямого, більш гнучкого та довгострокового фінансування жіночих правозахисних організацій, щоб забезпечити стабільну підтримку життєво важливих програм для жінок і дівчат, особливо в умовах раптового дефіциту фінансування.

До платформи психологічної та соціальної допомоги SafeWomenHUB, яка реалізовується Українською Фундацією Громадського здоров’я за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) звертаються багато жінок та дівчат, які стали жертвами домашнього насильства. Ми ділимося цими болючими історіями для того, аби жінки та дівчата у схожих обставинах, не терпіли та не замовчували насильство і звертались за допомогою. З міркувань безпеки ім’я героїні змінене.

До платформи психологічної та соціальної допомоги SafeWomenHUB, яка реалізовується Українською Фундацією Громадського здоров’я за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) звертаються багато жінок та дівчат, які постраждали від домашнього насильства. Ми ділимося цими болючими історіями для того, аби жінки та дівчата у схожих обставинах не терпіли та не замовчували насильство і звертались за допомогою. З міркувань безпеки ім’я героїні змінене.

Учасниці й учасники робочої групи з питань гендерного реагування у гуманітарній діяльності (GiHA) провели підсумкову зустріч, щоб обговорити результати діяльності за 2024 рік та розробити стратегію роботи на 2025 рік.

Христина Кіт – Керівниця та Голова правління «ЮрФем», одного з перших об’єднань жінок-юристок в Україні, яке з початком повномасштабної війни Росії проти України стала місцем підтримки для постраждалих від сексуального насильства та всіх видів гендерної дискримінації. Організація налічує близько 60 адвокатів та адвокаток, які надають юридичну допомогу тим, хто пережив сексуальне насильство у різних регіонах України.

У новому звіті про феміцид зазначається, що 60% усіх гендерно зумовлених вбивств жінок здійснюються інтимним партнером або членом родини. У Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, 25 листопада, ООН Жінки та Управління ООН з наркотиків і злочинності презентували новий звіт «Феміциди у 2023 році: глобальна оцінка феміцидів, вчинених інтимними партнерами/членами родини».

Київ, 25 листопада 2024 року – Сьогодні стартувала інформаційна кампанія, що має на меті підвищити обізнаність суспільства про гендерно зумовлене насильство щодо жінок та дівчат, сприяти його запобіганню й протидії, а також поінформувати про сервіси для допомоги постраждалим.

Щодня команда партнерської організації «Волонтер-68» чує багато життєвих історій від жінок та дівчат, яким надає гуманітарну допомогу та забезпечує евакуацію. Команда поділилась історією Людмили Лісникової з міста Дружківка, Донецької області.

Запоріжжя знаходиться всього в 40 кілометрах від лінії фронту. Тривоги тут щодня по 5 годин, попри це понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб обрали це місто своїм тимчасовим домом. Левову частку з них складають мешканки(-ці) тимчасово окупованих територій Запорізької області, які пробують будувати життя заново в умовах війни.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Ксенія Мішина волонтерить. Окрім волонтерської діяльності, вона очолює Дніпровський округ Білозерщини, Херсонської області. Наразі під її керівництвом - 4 села на прифронтових територіях. Щодня Ксенія працює у надскладних умовах: безпекові ризики, обстріли та надання гуманітарної допомоги мешканцям та мешканкам, які самі перебувають у постійному стресі. Незважаючи на напружений графік та стресові умови - жінка наважилась пройти мініакселераційну програму з жіночого підприємництва та хоче створити швейних цех у своїй громаді.

Регіональний офіс ООН Жінки в Європі та Центральній Азії та Регіональний офіс Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Східній Європі та Центральній Азії разом з Європейським Союзом (ЄС) розпочали ІІ фазу регіональної програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства». Програма має на меті зменшення проявів гендерної дискримінації щодо жінкок та чоловіків в інституційній та громадській сферах, у тому числі щодо розподілу неоплачуваної роботи по дому та догляду, в шести країнах Східного партнерства: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та Україні.

Нью-Йорк, 23 лютого - Два роки повномасштабної війни в Україні забрали тисячі життів, спричинили незліченні руйнування, змусили мільйони людей покинути свої домівки, травмували ціле покоління, розділили сім’ї та громади і спустошили економіку. За підрахунками, Україна протягом наступного десятиліття потребуватиме 486 мільярдів доларів США[1] на відбудову та відновлення. Ця війна, як і всі війни, завдає великої шкоди жінкам і дівчатам.

Третя спільна оцінка збитків і потреб України за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, була підготовлена спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковцями, організаціями громадянського суспільства та приватним сектором. Окремий розділ оцінки було присвячено гендерним аспектам впливу війни та пріоритетам для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

Гендерно зумовлене насильство – це тема, про яку Українська Павда поговорили у новому епізоді подкасту "Кляті питання" з представницею ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш. Чому відбувається гендерно зумовлене насильство та які його масштаби в Україні? Як на нього впливає війна? Як йому запобігати? Про все це говоримо у новому епізоді подкасту. 

Кампанія покликана звернути увагу суспільства на проблему гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, сприяти його превенції та поінформувати про платформи для допомоги постраждалим. Кампанія триває з 25 листопада по 10 грудня в рамках глобальної ініціативи «16 Днів активізму проти гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат».

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF) оголосив конкурс проєктів в Україні для підтримки організацій громадянського суспільства, які працюють над збільшенням участі жінок у гуманітарному та кризовому впроваджені заходів, а також посиленням захисту жінок та дівчат, вимушено переміщених через війну в Україні.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року вже підтверджено загибель понад 2 тисяч жінок через обстріли, які зруйнували будинки та цивільні споруди по всій Україні. Загальні цифри, ймовірно, є набагато вищими: за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини жінки становлять майже 40 відсотків з понад 21 тисяч жертв серед цивільного населення, зафіксованих у 2022 році. А з приблизно 7,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні жінки наразі складають не менше 90 відсотків.