Ольга Світлична народилася в Маріуполі, останні п'ять років вона будує кар'єру в секторі безпеки. У 24 роки стала уповноваженою Голови Національної поліції з дотримання прав людини. З часом почала керувати відділенням міжнародного співробітництва у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

З 24 лютого 2022 року мільйони українців залишають свої домівки через російське вторгнення, що перетворилося на повномасштабну війну. Місцева влада, волонтери та громадянське суспільство Кагулу, прикордонного району на півдні Республіки Молдова, роблять усе можливе, щоб допомогти, направити та прихистити тих, хто перебуває у дорозі.

У результаті військового вторгнення Російської Федерації в Україну близько 2 млн людей зазнали внутрішнього переміщення в межах країни, а вже понад 3 млн біженців перетнули міжнародні кордони України. Станом на 13 березня у Молдові були 106 994 біженця з України, більшість із них становили жінки та діти. Те саме можна сказати і про велику ромську сім’ю з 12 людей, яка була змушена втекти зі своєї домівки у селі Арбузівка (Миколаївська область) з метою отримання захисту та допомоги у Республіці Молдова.

Понад 400 тисяч людей з України перетнули кордон Республіки Молдови після вторгнення Росії 24 лютого. За даними Бюро з питань міграції та притулку Молдови, станом на 10 березня понад 1600 українців попросили притулку.

24 лютого Наталія, Ірина та Христина, три подруги з дітьми з Одеси, прокинулися від звуків повітряної тривоги й вибухів. Почався військовий напад Росії.

За два тижні після початку військового наступу Росії в Україні понад 1,5 млн людей покинули свої домівки, переважну більшість із них складають жінки і діти. Ті, хто масово прямує до пунктів перетину кордону – і ті, хто залишається з метою захисту своєї країни – стикаються з величезними ризиками, труднощами і дефіцитом. Познайомтеся з деякими із багатьох жінок, з якими ми розмовляли на передових позиціях реагування на кризу у м. Чернівці.

24 лютого по всій Україні люди прокинулися від звуків сирен і вибухів, оскільки Росія почала військовий напад. З цього ранку 1 мільйон українців – переважна більшість жінок і дітей – втекли до сусідніх країн.

Хоча співробітники сектору безпеки стикаються із психологічними травмами при виконанні обов’язків, такий досвід не справляє значний вплив на їхні погляди та поведінку, пов’язані з ґендерною рівністю. Таким чином, ґендерні стереотипи ґрунтуються не на характері роботи у секторі безпеки, а на загальних поглядах суспільства, досвіді з дитинства та інших факторах. Це є одним із ключових результатів національного дослідження під назвою «Розуміння питання маскулінності та ґендерної рівності у секторі безпеки України», проведеного Офісом ООН Жінки в Україні та неурядовою організацією «Promundo-US» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України.

Нещодавно громадське об’єднання «Мережа сільських підприємиць» підписало партнерську угоду з проєктом структури ООН Жінки «Просування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок за рахунок реформи з децентралізації України». Ця ініціатива фінансується Урядом Канади. Відповідно до нової партнерської угоди, об’єднання буде сприяти залученню жінок з 13 громад у 4 областях (Волинській, Чернівецькій, Херсонській та Сумській) до участі у місцевому самоврядуванні.

На сході України структура ООН Жінки розпочала другу фазу проєкту «Розбудова демократичного, мирного та ґендерно рівноправного суспільства в Україні – Фаза ІІ» (2021-2024), метою якого є розширення прав і можливостей провідної ролі жінок у процесі розбудови миру та безпеки у регіоні. В рамках запуску, Еріка Квапілова, представниця ООН Жінки в Україні, провела ключові зустрічі у Запоріжжі та у постраждалому від конфлікту місті на сході України, щоб обговорити з місцевими жіночими групами та урядовими партнерами прогрес, досягнутий у напрямку ґендерної рівності, та необхідні подальші кроки.