Регіональний офіс ООН Жінки в Європі та Центральній Азії та Регіональний офіс Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Східній Європі та Центральній Азії разом з Європейським Союзом (ЄС) розпочали ІІ фазу регіональної програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства». Програма має на меті зменшення проявів гендерної дискримінації щодо жінкок та чоловіків в інституційній та громадській сферах, у тому числі щодо розподілу неоплачуваної роботи по дому та догляду, в шести країнах Східного партнерства: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та Україні.

Наприкінці листопаду міжнародна тренерка та еспертка з локалізації Порядку Денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) Майя Аваліані на запрошення структури ООН Жінки в Україні провела два тренінги “Роль жіночого посередництва у реалізації порядку денного «Жінки, мир і безпека» та процесах відновлення в Україні” для представників та представниць регіональної та місцевої влади Запорізької, Чернігівської, Сумської та Кіровоградської областей. 

Кампанія покликана звернути увагу суспільства на проблему гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат, сприяти його превенції та поінформувати про платформи для допомоги постраждалим. Кампанія триває з 25 листопада по 10 грудня в рамках глобальної ініціативи «16 Днів активізму проти гендерно зумовленого насильства щодо жінок та дівчат».

Протягом жовтня-листопада 2023 року громадська організація «Інтерньюз-Україна», спільно з Центром «Розвиток демократії» за підтримки структури «ООН Жінки Україна», організували серію офлайн-тренінгів з підтримки Порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ПД ЖМБ) та «Молодь, мир, безпека» (ПД ММБ). Тренінги відбулись у Кропивницькому, Сумах, Чернігові та Запоріжжі.

Київ, 21 червня, 2023 р. - Жінки, представниці та представники виключених груп повинні відігравати провідну роль у прийнятті рішень щодо повоєнного відновлення України, що допоможе створити в країні кращі та рівноправні умови для її подальшого розвитку. Саме про це говорили організатори додаткової події з ґендерного чутливого підходу до відновлення. Подія за участі українського уряду, жіночих правозахисних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору відбулася напередодні міжнародної конференції з питань відновлення України - Ukraine Recovery Conference в Лондоні.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Через війну Валентині Наливайко довелося двічі залишати свій дім в Україні – спочатку в межах країни після вторгнення Росії у 2014 році, а потім знову, після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Їй довелося двічі починати своє життя з нуля, Наразі - у Великобританії.

Гандзя Морозова – кастинг-менеджерка та кінорежисерка з Києва. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Морозова очолила Український Жіночий Ветеранський Рух, відомий як VETERANKA, який доставляє гуманітарну допомогу на деокуповані території та в гарячі точки. З 24 лютого 2022 року організація посилила свій фокус на гуманітарній допомозі та розпочала серію сесій психологічної підтримки за сприяння ООН Жінки в рамках проекту «Трансформаційні підходи до досягнення гендерної рівності в Україні», який підтримується Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансується Урядом Швеції.

Українські жіночі організації громадянського суспільства були одними з перших, хто відреагував на гуманітарну кризу в Україні. У партнерстві з ООН Жінки вони продовжують відігравати провідну роль, яка є ключовою для післявоєнного відновлення.

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

Олександра Матвійчук – українська правозахисниця. Після протестів на «Майдані» в листопаді 2013 року, які призвели до повалення уряду та спричинили багато втрат серед активістів, вона створила сторінку Євромайдан SOS у Facebook. Як голова "Центру громадянських свобод", вона також надавала юридичну допомогу протестувальникам, які постраждали під час розгону. Разом зі своєю командою Матвійчук задокументувала понад 18 000 актів військовіих злочинів проти українського народу з 2014 року. "Центр громадянських свобод" отримав Нобелівську премію миру у 2022 році.

Лариса Денисенко - журналістка, адвокатка, правозахисниця та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». До війни Лариса та «ЮрФем» займалися переважно адвокатуванням жіночого лідерства у юридичній професії, забезпечували менторство та займалися веденням стратегічних справ, які стосувалися домашнього насильства й гендерно зумовленої дискримінації. Зараз цей перелік доповнився представництвом інтересів та юридичним захистом дівчат, жінок, чоловіків та хлопчиків, які вціліли від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, в якому масово звинувачується сьогодні російські військові.