Юлія Савинська, 32-річна кондитерка та підприємиця зі Сходу України, яка, як і мільйони інших українок та українців, була вимушена залишити свій дім і втратила бізнес через повномасштабну війну. Проте, від своїх мрій Юлія не відмовилася.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Анна Завертайло - співвласниця пекарні «Завертайло» й кафе-кондитерської Honey у місті Києві, одна із таких підприємиць, які з перших днів повномасштабної війни спрямували свій бізнес на локальну підтримку людей.

Любов Максимович - голова громадської організації «Жіночі перспективи». Сьогодні діяльність, якою вони займалися до повномасштабної війни, стала більш актуальною та потрібною. У лютому їхня команда створила тимчасовий притулок для внутрішньо переміщених осіб, через який пройшли вже орієнтовно 600 жінок і дітей. Нещодавно ГО «Жіночі перспективи» отримали фінансування від Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН WPHF, спрямовану на надання життєво необхідної допомоги жінкам та дівчатам, які постраждали від війни в Україні. Центр допомагає жінкам шукати роботу, надає психологічні, юридичні консультації, соціальний супровід і працює як хаб підтримки для інших жіночих громадських організацій у восьми областях України.

Сільські жінки стикаються з різними формами дискримінації та є особливо уразливими на тлі російського військового вторгнення. У 2016 році Софія Буртак заснувала громадську організацію «Бізнес мережа сільських жінок», що наразі об’єднує понад 300 сільських жінок, у тому числі фермерок, представниць місцевого самоврядування тощо. Вона активно бере участь у підтримці прав сільських жінок і відстоює гендерно чутливий сільськогосподарський сектор, який більше враховує інтереси жінок-фермерів та жіночого сільськогосподарського бізнесу. Софія пояснює, що з моменту першого вторгнення Росії в Україну в 2014 році сільські жінки несуть величезний тягар, опікуючись про сім’ї, забезпечуючи продовольство для армії та розміщуючи мільйони внутрішньо переміщених українців і українок.

Повноцінна участь жінок у громадському житті може повністю трансформувати їхні громади. Жінки хочуть брати активну участь у процесах прийняття рішень на місцевому рівні, і вони довели, що можуть досягти позитивних результатів, перебуваючи на високих політичних посадах, впевнена Максименко Софія, лідерка групи самодопомоги та новообрана голова Званівки, постраждалої від конфлікту громади в Донецькій області, що розташована поруч з лінією зіткнення.