Центр гендерної культури та Музей жіночої та гендерної історії започаткували феміністичну ініціативу – шляхом збору пропозицій від мешканців міста подати відповідні варіанти до топонімічної комісії, щоб при подальшому перейменуванні на карті міст України жіночих імен більшало. ООН Жінки в Україні підтримали таку ініціативу. Харків став першим містом, де її було запущено.

Ганна Суворкіна – українська дизайнерка одягу, яка відмовилася від співпраці з відомими брендами та дизайнерами за-для пошиття форми для українських військовослужбовиць. Те, що для неї почалося як волонтерство, і бажання працювати для спільної справи, пізніше спонукало переосмислити свою кар’єру та зустріти й перемогти нові виклики.

Олеся Божко – голова української громадської організації «Простір знань», яка допомагає дітям отримати якісну безкоштовну освіту та підтримує жінок-освітян, які втратили роботу через війну. Олеся є однією з 17 жінок-активісток та представниць організацій громадянського суспільства, які працюють зі вразливими групами жінок, та взяли участь у She Media School — медіашколі з розвитку потенціалу, спрямованому на покращення представництва жінок у ЗМІ. Оскільки війна в Україні триває вже рік, важливо підкреслювати голоси жінок, особливо тих, хто працює на захист прав жінок.

Вона — начальниця одного з відділів в Управлінні дотримання прав людини. Займається темами гендерної рівності та протидії домашньому насильству. Щоб потрапити на нинішню посаду, довго готувалася — вчила законодавство у сфері захисту прав людини та міжнародні стандарти. Пройшла всі онлайн-курси на тему прав людини та домашнього насильства, які тільки змогла знайти. Із семи кандидатів врешті обрали саме її.

Любов Максимович - голова громадської організації «Жіночі перспективи». Сьогодні діяльність, якою вони займалися до повномасштабної війни, стала більш актуальною та потрібною. У лютому їхня команда створила тимчасовий притулок для внутрішньо переміщених осіб, через який пройшли вже орієнтовно 600 жінок і дітей. Нещодавно ГО «Жіночі перспективи» отримали фінансування від Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН WPHF, спрямовану на надання життєво необхідної допомоги жінкам та дівчатам, які постраждали від війни в Україні. Центр допомагає жінкам шукати роботу, надає психологічні, юридичні консультації, соціальний супровід і працює як хаб підтримки для інших жіночих громадських організацій у восьми областях України.

Хоча співробітники сектору безпеки стикаються із психологічними травмами при виконанні обов’язків, такий досвід не справляє значний вплив на їхні погляди та поведінку, пов’язані з ґендерною рівністю. Таким чином, ґендерні стереотипи ґрунтуються не на характері роботи у секторі безпеки, а на загальних поглядах суспільства, досвіді з дитинства та інших факторах. Це є одним із ключових результатів національного дослідження під назвою «Розуміння питання маскулінності та ґендерної рівності у секторі безпеки України», проведеного Офісом ООН Жінки в Україні та неурядовою організацією «Promundo-US» за ініціативи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України.

Наталія Калюжна — Капітан поліції, Начальниця Відділу протидії гендерному насильству Головного управління Національної поліції України у постраждалому від конфлікту Сєвєродонецьку, Луганської області. Вона використовує інноваційні підходи для роботи з постраждалими від насильства, та жінками із групи ризику.

MediaForShe Congress об’єднав 15 українських ЗМІ та виробників контенту для обговорення ролі медіа у просуваннях питань гендерної рівності. Захід відбувся 26 жовтня у Києві.

Глобальний рух HeForShe від ООН Жінки та StarLightMedia розпочинають діалог про гендерну рівність в роботі українських медіа. MediaForShe Congress — подія, де українські медіа говоритимуть про зміну підходів до представлення жінок у медіа та створення недискримінаційного контенту. Слоган конгресу - «Нова історія рівності».