За словами Марини Кузнєцової: «Нарешті я відчуваю впевненість у собі та своєму професійному розвитку»

Дата:

marina-kuznecova
Марина Кузнєцова — українка із Павлограда Дніпропетровської області переїхала до Литви разом з донькою, учасниця проекту Women For The Future.

Марина Кузнєцова, як і мільйони українок, постраждала внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, через яку втратила роботу. Факт, внаслідок повномасштабної війни, 39% українців стали безробітними та втратили можливість фінансово себе забезпечувати. У пошуках можливостей та підтримки, Марина потрапила на проект Women For The Future від громадської організації «Професіонали майбутнього» (Happy Monday) та ООН Жінки в Україні. Ініціатива націлена на боротьбу з ґендерною нерівністю на ринку праці та створення додаткових можливостей для покращення економічних спроможностей українок.

Quote

До повномасштабного вторгнення мала досить активну та насичену кар'єру, де періодами поєднувала не поєднувані зайнятості. Я працювала асистенткою керівника, готувала грантові пропозиції, волонтерила як відеомонтажерка та фотографиня, організовувала освітні заходи у молодіжній громадській організації. Проте після 24 лютого 2022 року, внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну і, була змушена з Павлограда Дніпропетровської області переїхати до Литви.

Аби чимось себе зайняти у новій країні, влітку 2022 року почала реалізовувати свій проект «Жива бібліотека у період війни», аби побудувати україно-литовський діалог й розповідати місцевому населенню правду про війну в Україні. Проте ініціатива завершилася восени 2022 року і я не знала що робити далі. Планувала влаштуватись на ферму десь у Скандинавії, аби морально відновитись і ні про що не думати. Проте вирішила так просто не здаватись і рухатись у напрямку опанування віддаленої роботи у креативній сфері, аби мати змогу працювати, незалежно від місця перебування. Аби зрозуміти, як цього досягнути, я зареєструвалась на проект Women For The Future.

Маючи чітку мету, я зайняла проактивну позицію і долучалась до усіх можливих активностей проекту. Так восени скористалась двома консультаціями з HR-спеціалісткою та коучинею в межах консультаційно-менторської програми.  Була активною учасницею закритої спільноти, де завдяки нетворкінгу знайшла викладачку англійської, з якою займалась два місяці і змогла покращити володіння мовою. А ще прослухала усі 19 онлайн-занять в межах курсу з SEO та лінкбілдінгу.

На початку проекту я була впевнена, що повинна змінити професію, аби знову повернути собі можливість кар’єрно розвиватись. Проте, завдяки різним активностям, зокрема консультаціям, зрозуміла, що мені просто бракує впевненості у собі та своїх навичках як спеціалістки. Насправді мені не діяльність треба змінювати, а підхід до оцінки себе та своїх вмінь, подолати синдром самозванки.

Усвідомивши це, власну потужність та крутий професійний досвід, почала активно шукати можливості за тими напрямами, які мені цікаві. І в результаті навесні 2023 року я працевлаштувалась у громадську організацію, де спершу була асистенткою, а після випробувального терміну стала фандрейзеркою. Для мене це дуже важливий крок у напрямку побудови успішної кар’єри. Я нарешті почуваюся впевненою у собі, своєму професійному розвитку, маю багато натхнення для реалізації власних ідей. І все завдяки участі у проекті Women For The Future.


Публікацію підготовлено в рамках проекту Women For The Future, що реалізовувався громадською організацією «Професіонали майбутнього» (Happy Monday) за підтримки проекту ООН Жінки «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», що фінансується Урядом Швеції, та у співпраці з Офісом віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.