За словами Юлії Кіріллової: На війні немає місця стереотипам.

Юлія Кіріллова – це ветеранка, яка після повернення з війни змогла успішно адаптуватися до нової реальності, знайти себе та підсилити інших. У 28 років вона стала викладачкою в університеті та бореться за права жінок у війську та за його межами.

«Війна для мене почалася в 2014-му, коли мені було 20 років. Я стала парамедиком-доброволицею і працювала в усіх гарячих точках на сході України. Я була поранена і вимушена була повернутися в тил. Але найстрашніше за травми було те, що під час артобстрілу на війні загинув мій чоловік-військовослужбовець», - розповідає Юлія. 

«Знайти сили жити далі мені допомогла активна робота й волонтерство. Паралельно я отримувала юридичну освіту. Я лікувалася від травм і намагалася розпочати нове життя. Але коли на робочій співбесіді я говорила, що була в армії, це викликало подив, бо дуже багато людей вважали, що жінці не місце в армії. Мене врятувала діяльність у “Жіночому ветеранському русі”, який я співзаснувала.

Про військовослужбовиць часто говорять: “Вона пішла в армію, щоб знайти собі чоловіка”. Але сьогодні жінки отримують набагато більше видимості та поваги, і в цьому є заслуга Жіночого ветеранського руху. Ми постійно працювали над тим, щоб адвокатувати ці зміни: впровадження бойових посад для жінок, назва свята – День захисників і захисниць України, тощо. Суспільство має зрозуміти, що ми маємо на це право і тут не місце стереотипам”, – каже Юля.

«На початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, я займалася евакуацією поранених, навчала інших навичкам домедичної допомоги. Зараз я викладаю медіацію в університеті. Я люблю свої роботу і розумію, що я на своєму місці. Але мій основний пріоритет сьогодні – це соціально-психологічна реабілітація ветеранок і ветеранів та жіноче лідерство. Разом із посестрами ми нещодавно завершили розробляти програму Єдиного стандарту реабілітації для ветеранів. Також займаємося проєктами з розвитку бізнесу, власної справи жінок, які повертаються з фронту. Я закликаю ветеранок вступати до  “Жіночого ветеранського руху”, бо сестринство сьогодні – це дуже важливо. Ми можемо не бути найкращими подругами, але ми поважаємо одна одну, і об’єднані однією метою, ми можемо зробити набагато більше».

Разом зі структурою ООН Жінки в Україні «Жіночий ветеранський рух» реалізує проєкт «Сильні для сильних», в рамках якого жінки-ветеранки допомагають цивільним опанувати тривогу та страх, отримати необхідні навички виживання в умовах активних бойових дій та підтримки психологічного здоров’я. Діяльність реалізується в рамках проєкту структури ООН Жінки «Трансформаційні підходи для досягнення ґендерної рівності в Україні» за підтримки Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансування Уряду Швеції.