Спільно для змін: Марія Парфило про виклики Лебединської міської територіальної громади

Дата:

Марія Парфило, головна спеціалістка відділу праці, сімейної та гендерної політики Лебединської міської територіальної громади, що на Сумщині. Фото: надане ООН Жінки.
Марія Парфило, головна спеціалістка відділу праці, сімейної та гендерної політики Лебединської міської територіальної громади, що на Сумщині. Фото: надане ООН Жінки.

Марія Парфило, головна спеціалістка відділу праці, сімейної та гендерної політики Лебединської міської територіальної громади, що на Сумщині, розповіла про виклики, з якими стикається громада в умовах повномасштабного російського вторгнення. З Марією ми зустрілися на тренінгу «Роль жінки в медіації», який відбувся в межах проєкту з інституційної розбудови «Жінки, мир, безпека», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Норвегії.

Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.
Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.

Які виклики стоять перед вашою громадою сьогодні?

Однією з проблем, з якою раніше ми не стикалися, є підтримка постраждалих від війни та тих, хто втратив близьких. Попри те, що війна триває з 2014 року, з початком повномасштабного вторгнення ці питання набули абсолютно іншого масштабу.

Багато зусиль спрямовано на підтримку внутрішньо переміщених осіб – питання, з яким раніше ми також не стикалися. Наша громада не є прикордонною чи прифронтовою. Ми знаходимося за більш як 50 кілометрів від зони бойових дій. Саме тому ми прийняли багато внутрішньо переміщених осіб. Це люди із Запорізької, Луганської та Харківської областей, прикордонних районів Сумської області, де проходить лінія зіткнення. Ми маємо підтримати людей, які вимушені покинути свої домівки через війну.

Як мешканці вашої громади відгукнулися на потреби внутрішньо переміщених українців?

Велика кількість людей відкрила свої двері для внутрішньо переміщених осіб. У селах люди об'єдналися, щоб допомагати цим людям, зокрема родинам з дітьми, людям похилого віку та людям з інвалідністю. Вони готові були жити без якихось особливих умов, аби лише врятувати своє життя та життя близьких.

Вони йшли до нас взимку, по снігу в гумових капцях, тікали в піжамах, без документів, грошей та одягу. Елементарно потрібно було одягти та взути людей. І громада проявила себе дуже відповідально. Ми згуртувалися навколо бажання допомогти нашим співгромадянам.

Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.
Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.

Як ви оцінюєте психоемоційний стан мешканців у громаді?

Ментальне здоров’я – одна з найбільших проблем. В громаді зараз проживає велика кількість людей, які потребують кваліфікованої допомоги. Відповідно, потрібні психологи, які допомагатимуть тим, хто постійно чув вибухи, тим, хто повертається до нас з війни, і сім'ям, в яких є загиблі. Тому ми проводимо тренінги та фокус-групи для підтримки та покращення ментального здоров’я мешканців.

Як проявили себе жінки, та якої допомоги вони потребують?

Зараз на жінок покладено дуже велику відповідальність. На їхніх плечах діти, родина, домогосподарство, а ще інші люди, яким вони мають допомогти. Проте, наші жінки також потребують допомоги, особливо психологічної.

На жаль, безробіття є ще однією проблемою нашої громади. Створення можливостей для економічного розвитку та працевлаштування для жінок є життєво необхідним. Це стало б значною перевагою для громади та позитивною зміною для наших жінок.

Багато жінок відчувають нереалізованість та не мають інформації про те, де вони можуть застосувати свої знання та навички або отримати нові. Також потрібно поліпшувати зв'язок з віддаленими населеними пунктами для ефективної взаємодії та розвитку громади. Зокрема, ми спостерігаємо зміни в цільових групах. Наприклад, виявляється, що в громадах залишається більше літніх жінок. Тож особливі потреби таких груп має бути враховано кожною громадою.

З вашого досвіду, чи бачите ви зв'язок між економічним уповноваженням жінки та її вразливістю до насильства? І чи є це актуальною проблемою для вашої громади?

Так, на жаль, це болюча тема. Але зазначу, що навіть економічно незалежні жінки можуть стикатися з домашнім насильством. Перш за все, бракує центрів для постраждалих від насильства. Також важливою є обізнаність. Якщо, наприклад, ми будемо систематично проводити подібні тренінги на місцях, люди зрозуміють, що візит до психолога є нормальною практикою. Там можна висловити свої думки та емоції, отримати підтримку та просто поговорити на теми, які викликають занепокоєння. Важливим також є проведення інформаційно-просвітницьких кампаній про гендерно зумовлене насильство.

Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.
Марія Парфило. Фото: надане ООН Жінки.

Які тренінги були б корисними для подальшої роботи в громаді?

Нам потрібні гранти на розвиток нашої громади. Тож потрібна підтримка в цьому напрямку – як оформити заявку на грант, як ефективно комунікувати з грантодавцями, як сформулювати запит, щоб на нас звернули увагу, а наші ідеї та плани для громади підтримали.


Це інтерв'ю було підготовлено в межах проєкту з інституційної розбудови «Жінки, мир, безпека», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Норвегії.