Створення безпечних просторів для жінок в Україні
Дата:
З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року вже підтверджено загибель понад 2 тисяч жінок через обстріли, які зруйнували будинки та цивільні споруди по всій Україні. Загальні цифри, ймовірно, є набагато вищими: за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини жінки становлять майже 40 відсотків з понад 21 тисяч жертв серед цивільного населення, зафіксованих у 2022 році. А з приблизно 7,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні жінки наразі складають не менше 90 відсотків.
Оперативний гендерний аналіз, проведений структурою ООН Жінки та партнерами, продемонстрував, що жінки непропорційно постраждали від кризи також за декількома іншими параметрами. З огляду на постійні безпекові загрози, жінки та дівчата зазнають дедалі більшого гендерно зумовленого насильства, включаючи насильство з боку інтимного партнера, сексуальні домагання та сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Погіршення соціально-економічних умов ще більше посилює цю загрозу, підвищуючи рівень сексуальної експлуатації, торгівлі людьми та інших форм насильства. За дванадцять місяців необхідних послуг з підтримки все ще недостатньо для задоволення потреб постраждалих.
Ця нестача послуг поглиблюється через переміщення, яке робить послуги та ресурси всіх видів ще менш доступними для жінок. Крім того, психологічні наслідки кризи ще більше ускладнюють отримання необхідної підтримки: «У всьому хаосі переміщення та емоційного стресу через війну дуже важко залишатися зосередженою і озвучувати свої потреби», — каже Оксана*, яка вимушена були залишити рідне місто Скадовськ Херсонської області.
У розпал переміщення 83 відсотки жінок також повідомляють про втрату доходу. Анна*, яка виїхала з рідного міста Харкова, раніше працювала турагентом. Знаходячись зараз в Івано-Франківську вона розповідає про складності пошуку роботи для жінки-ВПО: «Я зіткнулася з жорстокою реальністю, що жінці старше 50 років надзвичайно важко знайти роботу», – каже вона і додає: «Роботодавці думають, що якщо ти [внутрішньо переміщена особа], ти можеш піти будь-якої миті, і тому ти не є надійним співробітником».
Окрім втрати засобів до існування, жінки в Україні борються з різким зростанням неоплачуваної роботи по догляду. Вони все частіше беруть на себе керівні ролі у своїх домогосподарствах і громадах, і все ж вони значною мірою залишаються недостатньо представленими на місцях прийняття рішень, пов’язаних із гуманітарними процесами та миробудуванням.
Зцілення разом
Після втечі з окупованого Росією рідного міста Оксана поїхала до західноукраїнського міста Івано-Франківськ. Спочатку це не здавалося їй безпечним притулком: «Провівши деякий час в окупації, я не почувалася в безпеці навіть після того, як приїхала до Івано-Франківська», – каже вона.
Понад усе вона шукала місце, щоб зцілитися. «Я думаю, що для всіх [внутрішньо переміщених осіб] жінок важливо спочатку знайти безпечне місце, де вони зможуть емоційно відновитися, поговорити одна з одною про свої проблеми та страхи, а також отримати пораду, коли і якщо самі про це попросять». – ділиться вона.
Сьогодні Оксана знайшла це місце завдяки пілотній ініціативі «Безпечні місця для жінок і дівчат». Ініціатива, запущена структурою ООН Жінки у вересні 2022 року, ґрунтується на Глобальній ініціативі «Безпечні міста та безпечні громадські місця», яка вже понад 10 років розробляє, впроваджує та оцінює комплексні підходи до боротьби з сексуальним насильством щодо жінок і дівчат у громадських місцях.
Разом з жіночими правозахисними організаціями та іншими місцевими партнерами ООН Жінки працює над адаптацією цієї ініціативи до місцевого контексту. Результатом стало створення чотирьох безпечних просторів для жінок у Запорізькій та Івано-Франківській областях. Розроблені на основі оцінок, проведених різними жінками в кожному з вибраних місць, простори облаштовані відповідно до конкретних потреб їхніх бенефіціарок.
Кожен простір надає важливі ресурси та послуги, до яких жінки-ВПО мали проблеми з доступом. Вони розповсюджують гігієнічні набори, освітні ресурси та пропонують багатовимірні форми підтримки, включаючи психологічне консультування як для дорослих, так і для дітей, доступ до юридичних порад, а також інформацію про місцеві ресурси з працевлаштування та знаходження житла та послуг для постраждалих осіб. Підтримка також пропонується партнерам, які керують безпечними просторами, які брали участь в обговореннях важливості самообслуговування та методів боротьби з травмами постраждалих.
Вони також пропонують догляд за дітьми: у кожному місці є спеціальний простір для дітей. Це стало вирішальним для Олени*, яка разом із сином Данилом* переїхала до Запоріжжя: «Я можу залишити сина тут і не хвилюватися за нього, бо знаю, що про нього добре піклуються», — каже Олена. «Тому я можу зосередитися на собі».
Поки їхні діти граються, жінки мають різні можливості відновитися, зцілитися та навчитися чомусь новому. Вони можуть брати участь у заняттях з йоги чи медитації, приєднатися до навчальних сесій із запобігання дискримінації та боротьби з різними формами насильства щодо жінок, а також відвідувати семінари, які допоможуть їм отримати роботу та впанувати інші навички. «Я намагаюся не пропускати жоден семінар чи захід, — каже Олена. «Усі вони такі корисні для української жінки в наші дні — розуміння поведінки дітей, основи фінансової грамотності та навчання з мінної безпеки».
Час від часу в безпечних просторах жінки зустрічалися з місцевими керівниками та надавачами послуг, зокрема з депутатом міської ради, представниками місцевих центрів зайнятості та представниками НУО, які пропонують юридичні послуги внутрішньо переміщеним особам. Під час цих зустрічей жінки можуть висловити свої потреби та проблеми, а також дізнатися про доступні можливості в приймаючих громадах, такі як доступ до освіти та працевлаштування.
«Цей безпечний простір у Запоріжжі для мене став рятувальним човнем. Я тут відпочиваю і відновлюю сили — фізично і емоційно», — розповідає Олена. Оксана додає: «Нарешті почуваюся впевненіше, навіть знайшла роботу».
Анна погоджується: «Я в буквальному сенсі знайшла тут своє безпечне місце. Я відвідала майстер-клас з написання резюме, і врешті-решт знайшла роботу. У мене тут також є друзі. Тож тепер я не почуваюся самотньою у місті. Я відчуваю себе в безпеці, в оточенні спільноти друзів», — каже вона.
Проєкт структури ООН Жінки та її партнерів в рамках пілотної ініціативи «Безпечні місця для жінок» з жовтня 2022 року по сьогоднішній день охопив постраждалих від конфлікту жінок і дітей по всій країні в рамках проєкту «Побудова демократичного, мирного та гендерно рівноправного суспільства в Україні». Проєкт, що фінансується урядом Норвегії, допомагає розвинути стійкість і розширити можливості жінок в Україні, включаючи підтримку ініціатив з розбудови безпечних міст і громадських просторів.
*Ім’я змінено для захисту безпеки та конфіденційності особи.