Коли темрява стає викликом: як блекаути впливають на жінок з інвалідністю в Україні
Дата:
На початку січня Україна зіткнулася з аномально низькими температурами та масштабними атаками Російської Федерації на об’єкти критичної енергетичної інфраструктури, що спричинило тривалі блекаути в багатьох регіонах країни. Лише у Дніпропетровській області понад 800 000 споживачів залишилися без електроенергії, а в Дніпрі перебої зі світлом призвели до перебоїв із водопостачанням, опаленням і зв’язком.
Блекаут для кожної українки та українця означає незручності. Однак для людей з інвалідністю темрява і відсутність електрики швидко стають ризиком для безпеки та здоров’я.
Ми поговорили з Оленою Осадчою, жінкою з інвалідністю та головою ГО «Я знаю, Ти зможеш» з Дніпра, про повний блекаут і про те, як відключення світла впливають на життя жінок з інвалідністю.
Півтори доби без зв’язку
«Дніпро – прифронтове місто. І ми вже ніби звикли до відключень світла. Але раніше не було того, що сталося 7 січня. Не було ні зв’язку, ні інтернету, ні опалення, ні води. У мене не було світла півтори доби».
Олена каже, що найбільше її лякала не сама темрява, а повна інформаційна тиша. Без зв’язку та інтернету неможливо було ані прочитати новини, ані отримати сповіщення про повітряну тривогу.
«Перші дві години зв’язок ще був, всі одне одному дзвонили. А потім зв’язок пропав. І це все на фоні того, що до ранку у місті продовжували лунати вибухи. І ти не міг прочитати, куди і що летить, чи є десь прильоти», - каже Олена.
За її словами, паніка в місті наростала дуже швидко. Люди скуповували воду, банкомати не працювали, а чутки про тривалість відключення множилися без жодної можливості перевірити інформацію.
«Хтось почав казати, що цей блекаут на 4 дні, а хтось - що на тиждень. Дехто почав говорити, що банки не працюватимуть. А що робити людям, у яких гроші на картках? Наприклад, я соціальні виплати отримую на картку, а мама – заробітну плату. І ти переживаєш, бо якщо цей блекаут на тиждень, то як ми можемо щось купити».
Олена мала змогу готувати їжу або підігрівати її на газовій плиті. Водночас після зникненняелектроенергії вона залишилася без опалення.
Проте окремим викликом для неї стало питання зарядки крісла колісного: акумулятори у кріслі потребують багато енергії, а звичайні павербанки для цього не підходять. Під час повного блекауту, коли зарядитися від мережі було неможливо, це стало критичною проблемою.
«Тому я просто пересіла на кімнатне крісло. І мама, яка мені допомагає, возила мене по будинку, я нікуди не виходила. Заряджати крісло колісне від генератора для мене було б дуже дорого», - каже Олена.
Олена Осадча, жінка з інвалідністю, вдома в Дніпрі під час повного відключення електроенергії. 8 січня 2026 року. Фото: з особистого архіву Олени Осадчої
Олена підкреслює, що для самотніх жінок з інвалідністю, особливо тих, хто живе у багатоповерхівках, цей блекаут став критичним випробуванням.
«У декого у квартирах було плюс 13 градусів, це дуже холодно. У них не було води. Вони навіть не могли сходити у вбиральню, бо нема чим змити. У них немає нікого з рідних, а соцпрацівник приходить лише три рази на тиждень. Я не знаю, як ці люди виживають», - каже Олена.
Відключення з осені 2025 року: «Світла немає 17-18 годин на добу»
Блекаути в Україні стали частиною повсякденного життя. Олена каже, що з жовтня 2025 року у Дніпрі електрики немає більшу частину доби, а короткі години «зі світлом» доводиться розподіляти між роботою, побутом і базовими потребами.
«У нас за добу світла немає 17-18 годин. Довелося звикнути і адаптуватись», - каже Олена.
Для людей з інвалідністю одним із найболючіших наслідків блекаутів стає критична залежність від безбар’єрного середовища. Коли немає світла, ліфт не працює, а графіки відключень не завжди збігаються з оголошеними. Через це навіть звичайний вихід з дому перетворюється на ризик.
«У квартирах, де живуть жінки з інвалідністю, не працює ліфт. Вони сидять наодинці з собою, бо бояться, що якщо вийдуть, то можуть застрягнути в ліфті. Або не відомо, коли піднімуться», - каже Олена.
Коли відключення тривають більшу частину доби, стає складніше з приготуванням їжі та зберіганням продуктів.
«А ті, хто самі себе не можуть повністю обслуговувати, повинні просити, щоб їм хтось допоміг приготувати. Із частими блекаутами доводиться кожен раз щось наново готувати, бо інакше воно все псується. А якщо жінці нема кого про це попросити?», - каже Олена.
Коли ж відключення накладаються на постійні обстріли та загальну невизначеність, Олена говорить про відчуття безпорадності, які у таких умовах стають особливо гострими для людей з інвалідністю.
«Люди виснажені, вони не знають, що чекати. Люди просто вже розбиті. Психологічної підтримки дуже не вистачає», - каже Олена.
Підтримка від ООН Жінки та WPHF
Олена Осадча очолює громадську організацію «Я знаю, Ти зможеш» у Дніпрі. Організація підтримує дівчат і жінок з інвалідністю, а також матерів дітей з інвалідністю.
У 2025 році команда організації Олени впроваджувала активності як сабгрантер в межах проєкту, який реалізовувала Національна асамблея людей з інвалідністю в Україні за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
Серед активностей були тренінги з жіночого лідерства, юридичні консультації, групи психологічної підтримки та гуманітарна допомога.
«Ми хочемо, щоб жінки знали свої права, мали підтримку, розуміли, куди звернутись у разі дискримінації або кризи. Але передусім, щоб вони знали, що вони важливі», - каже Олена.
Одним із ключових компонентів проєкту стали продуктові набори для жінок з інвалідністю: їх отримали 100 жінок.
«Ціни на продукти ростуть щодня, а соціальні виплати - ні. І для багатьох харчовий набір - це шанс вижити. І хоча ми не можемо підтримувати їх постійно, добре, що завдяки такій разовій допомозі ми можемо про них подбати», - каже Олена.
Ще одним важливим напрямом роботи були групи психологічної підтримки. Їх вела досвідчена психологиня, яка працює з жінками з інвалідністю. У них взяли участь 27 жінок.
І хоча активність із психологічної підтримки завершилася ще до блекаутів, вона стала важливою опорою для учасниць, які живуть у постійному стресі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Темрява - не лише про відсутність світла
Після блекауту 7 січня Олена наголошує на головному: для жінок з інвалідністю темрява рідко буває лише про відсутність світла. Вона про залежність від інфраструктури, доступність інформації, можливість попросити і отримати допомогу, а також про те, як швидко людина може опинитися наодинці з проблемою.
Попри те, що Дніпро живе під постійною загрозою обстрілів, Олена свідомо не виїхала. Каже, її тримає відповідальність і любов до дому.
«Мені казали: чому ти не евакуюєшся? Але я не можу. Це мій дім, моє місто, моя країна. Якщо я поїду, хто залишиться допомагати? Якщо ситуація стане зовсім небезпечною, я змушена буду виїхати. Але поки можу, я залишаюся», - каже Олена.
Олена Осадча, жінка з інвалідністю, голова ГО «Я знаю ТИ зможеш». Дніпро, Україна. Липень 2025 року. Фото: ООН Жінки в Україні / Софія Патрісія Муньйос Гонсалес
На запитання, що вона сказала б іншим жінкам з інвалідністю, які переживають ці непрості часи, Олена відповідає просто:
«Я б хотіла сказати кожній жінці з інвалідністю: так, зараз страшно. Але ви не самі. Ми поруч. Вірте в себе. Вірте в нашу країну», - каже Олена.
Перелічені активності в Дніпрі впроваджувалися ГО «Я ЗНАЮ ТИ ЗМОЖЕШ» у межах проєкту «Гуманітарне реагування та відновлення: посилення лідерства організацій жінок з інвалідністю», який реалізовувався Національною асамблею людей з інвалідністю України за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Висловлені у тексті думки та судження є особистою думкою героїнь і не обов’язково відображають погляди ООН Жінки, організацій та донорів, які підтримують проєкт.