«Я хочу сказати всім жінкам, що ви не самі»: історія Інни із Сум, яка підтримує жінок і дівчат під час війни в Україні

Інна Литвиненко в офісі ГО «Дівчата» у Сумах, де вона підтримує жінок і дівчат, які постраждали від повномасштабного вторгнення Росії. Серпень 2025 року. Фото: ООН Жінки в Україні/Денис Кривопишин 

Інна Литвиненко живе і працює в Сумах, місті, яке з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну опинилося в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення. Тут її дім, родина і громада, поруч з якою вона свідомо вирішила залишатися, коли багато людей були змушені евакуюватися.

Гуманітарна сфера стала для Інни щоденною реальністю. Вона працює з жінками і дівчатами, які пережили обстріли, втрату житла, вимушену евакуацію, насильство та інші наслідки війни в Україні.

«У сфері гуманітарного реагування я працюю трохи більше двох років. За цей час я займалася організацією психосоціальної підтримки для жінок і дівчат, виявляла їхні потреби, намагалася, щоб допомога була максимально корисною та доступною», – розповідає Інна.

Щоденна робота Інни з жінками та дівчатами

Інна працювала у громадській організації «Дівчата» в межах проєкту, який втілювався у співпраці з ООН Жінки в Україні та за підтримки урядів Швеції, Данії, Латвії, національних комітетів ООН Жінки. Крім того, проєкт отримував підтримку від ООН Жінки через Механізм екстреного фінансування (EFM).  

«В межах проєкту я визначала жінок і дівчат, які потребують гуманітарної допомоги, спілкувалася з ними, організовувала видачу допомоги і безпосередньо роздавала її, виявляла потреби жінок у громадах і інформувала про всі активності та підтримку, яку вони можуть отримати в нашій організації», – каже вона.

Проєкт, у якому працювала Інна, поєднував різні формати допомоги.

«Метою проєкту, який підтримують ООН Жінки і партнери, була підтримка жінок та дівчат, які постраждали внаслідок воєнних дій. Ми проводили заходи з психосоціальної підтримки, видавали набори гідності, грошову допомогу та підтримували місцеві громадські організації», – пояснює Інна.

У команді, де працює Інна, більшість становили жінки і дівчата. Це було важливо і для атмосфери всередині колективу, і для бенефіціарок, які часто легше відкриваються саме іншим жінкам.

Історія однієї евакуйованої жінки

До ГО «Дівчата» якось прийшла жінка, яка була вимушена залишити прикордонне село, рятуючись від небезпеки.  «У нас в організації вона отримала психосоціальну підтримку та набір гідності, за який була дуже вдячна. Це допомогло їй бодай трохи відновити психологічний стан та задовольнити базові потреби», – розповідає Інна Литвиненко.

За її словами, поєднання психологічної підтримки та гуманітарної допомоги часто стає першим кроком до відновлення для жінок, які пережили вимушену евакуацію.

Працюючи в Сумах, Інна щодня бачить, як жінки підтримують не лише свої родини, а й громади в цілому. Вона говорить про це як про важливу, але часто недооцінену сферу роботи.

«Вони підтримують тих, хто найбільше потребує допомоги, стежать за тим, щоб гуманітарна допомога була максимально гендерно чутливою», – додає вона.

Чому важливо підтримувати жіночі організації

Важливою частиною системи допомоги є жіночі громадські організації. Саме вони працюють на місцях, знають контекст і постійно взаємодіють з жінками, які постраждали від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Останнім часом ці організації стикаються з додатковими викликами.

«Коли фінансова підтримка скорочується, жіночі організації не можуть повною мірою підтримувати постраждалих жінок та дівчат. Потрібне довгострокове і стабільне фінансування, щоб громадські організації могли без перебоїв надавати допомогу тим, хто її потребує», – підкреслює Інна Литвиненко.

Чому Інна залишається в Сумах

Суми залишаються прифронтовим містом, однак Інна свідомо обирає залишатися тут.  «Я залишаюся в Сумах, тому що я вдома. Тут мій дім, тут моя родина, місце, в якому я виросла», – говорить вона.

Попри близькість до лінії фронту, багато людей тут і надалі потребують підтримки. «У цей складний час багато людей евакуюється. Зокрема, жінки та дівчата покидають або втрачають свої домівки. І хочеться залишатися на місці, підтримувати тих, хто найбільше цього потребує», – пояснює Інна.

Для неї залишатися в місті означає бути поруч з тими, хто потребує допомоги саме тут і зараз.

Попри всі непрості історії, з якими Інна стикається щодня, вона наголошує:

«Я хочу сказати всім жінкам, що ви не самі. Будь ласка, звертайтеся по допомогу, приходьте за підтримкою. І завжди пам'ятайте, що ваша сила, ваш ресурс важливий не тільки для вас, а й для вашої родини і для суспільства в цілому».

Проєкт «Підвищення рівня безпеки, захисту та психічного здоров’я жінок і дівчат, а також забезпечення їх прав» реалізовувався ООН Жінки в Україні у партнерстві з ГО «Дівчата».

Проєкт фінансово підтримувався урядами Швеції, Данії та Латвії, національними комітетами ООН Жінки. Крім того, проєкт отримував підтримку від ООН Жінки через Механізм екстреного фінансування (EFM) – гнучкий, відновлюваний фонд, ресурси якого можуть швидко спрямовуватися для реагування на надзвичайні ситуації або під час загострення затяжних криз.

Висловлені у статті думки та судження є особистою позицією героїні та не обов’язково відображають погляди ООН Жінки, організацій і донорів, які підтримують проєкт.