«Я знову почала жити і дихати»: історія психологині Вікторії з Сум

Дата:

Вікторія Цюпка, психологиня з Сум, сьогодні допомагає іншим жінкам долати травматичний досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У місті проживає понад 35 тисяч внутрішньо переміщених осіб. По всій Сумській області потребують підтримки понад 100 тисяч ВПО. Це підкреслює масштаби викликів, з якими щодня стикаються жінки, як Вікторія, що працюють у гуманітарній сфері.
Психологиня Вікторія Цюпка, що працює над проєктом гуманітарної допомоги для жінок і дівчат в Сумах за підтримки ООН Жінки та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Серпень 2025 року. Фото: ООН Жінки / Денис Кривопишин 

Вікторія Цюпка, психологиня з Сум, сьогодні допомагає іншим жінкам долати травматичний досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У місті проживає понад 35 тисяч внутрішньо переміщених осіб. По всій Сумській області потребують підтримки понад 100 тисяч ВПО. Це підкреслює масштаби викликів, з якими щодня стикаються жінки, як Вікторія, що працюють у гуманітарній сфері.  

Власний шлях Вікторії до цієї роботи нерозривно пов’язаний із пережитим досвідом вимушеного переселення та пошуком підтримки у найважчі моменти. 

Вона народилася у Мелітополі Запорізької області. Понад 30 останніх років вона мешкає на Сумщині. Вікторія працювала у сфері освіти — за фахом вона педагог.  

Проте російське вторгнення докорінно змінило її життя: «Я була розгублена, стривожена, в страху. Я не знала, що робити далі», — пригадує вона. 

У лютому 2022 року війна увірвалася в її дім буквально через вікно. «Ми відкрили вікно — і там все палало, чулися звуки обстрілів, вибухів. Ми зрозуміли, що це війна», — розповідає Вікторія.  

Разом із родиною вона була змушена залишити прикордоння Сумської області й переїхати до Сум. «Ми взяли речі, сіли в машину і поїхали. Це був травень 2022 року».  

За словами Вікторії, після переїзду найважче було спостерігати, як у Сумах життя йшло далі. «Люди посміхалися, їли морозиво, діти бігали. А я не розуміла, як це можливо, адже ми щойно втратили звичний світ», – підкреслює жінка. 

Від розгубленості й страху — до підтримки інших жінок 

“Я знову почала жити і дихати”: історія психологині Вікторії з Сум
Вікторія Цюпка. Фото: ООН Жінки / Денис Кривопишин

Одного дня, випадково йдучи однією з вулиць міста, Вікторія зайшла в офіс громадської організації «Дівчата». Це стало переломним моментом. Вона приєдналася до арт-терапевтичних груп підтримки, де поступово змогла відновитися. «Я сюди приходила, ховаючись від війни, але відновлювалася одночасно. Це було відчуття, що тебе підхопили й тримають. І що ти не сама», — каже вона. 

Допомога, яку отримала Вікторія, настільки змінила її життя, що згодом вона сама приєдналася до організації. Із березня 2025 року вона працює психологинею у проєкті «Підвищення рівня безпеки, захисту та психічного здоров’я жінок і дівчат, а також забезпечення їх прав», який реалізується ООН Жінки в Україні у партнерстві з ГО «Дівчата» за фінансової підтримки урядів Швеції, Данії та Латвії, національних комітетів ООН Жінки. Крім того, проєкт отримує підтримку від ООН Жінки через Механізм екстреного фінансування (EFM).  

Її робота спрямована на те, щоб жінки та дівчата, які пережили війну, втрату дому чи інші травматичні події, могли отримати необхідну психосоціальну підтримку. На сьогодні понад 500 жінок та дівчат взяли участь у групових заходах психосоціальної підтримки в межах проєкту. 

«Ми створюємо у групах атмосферу безпеки, турботи та довіри. Тут можна висловитися, виговоритися й отримати інструменти для подолання тривожності та стресу. Часто жінки приходять без внутрішніх опор, бо їхній дім згорів, усе втрачено. І тоді група стає для них місцем сили», — пояснює Вікторія. 

Вікторія пригадує історію внутрішньо переміщеної жінки, котра залишилася без житла й підтримки. «Вона прийшла розгублена, але тут змогла знайти друзів і відчуття, що її не залишили наодинці з бідою. Це стало для неї опорою», — розповідає психологиня. 

«Люди продовжують втрачати свої домівки та близьких» 

Потреба у психологічній підтримці в Україні сьогодні лише зростає: «На початку вторгнення все було по-іншому. А зараз ситуація змінюється, потік переселенців не зупиняється. Люди продовжують втрачати дім, близьких. Ми всі живемо під обстрілами й у постійному стресі. Тому важливо мати інструменти, як допомогти собі. Це дає змогу знизити тривогу й навчитися жити далі»

Попри те, що війна залишається зовсім поруч — до бойових дій приблизно 20 кілометрів від Сум — Вікторія не планує їхати. «Я тут вкорінена психологічно й фізично. Тут моя родина, моя земля. Я тут знайшла себе як психологиня», — говорить вона. 

Вікторія також підкреслює важливість підтримки жіночих громадських організацій: «Фінансування проєктів — це конкретні послуги для жінок: психологічна, юридична, гігієнічні набори. Багато хто не може собі це дозволити. Тому, скорочуючи міжнародне фінансування, ми забираємо у жінок можливість на гідне життя й необхідну підтримку»

Її власний приклад — найкраще свідчення того, наскільки важливою може стати ця допомога. Від жінки, яка колись випадково зайшла до ГО «Дівчата» у стані розгубленості й страху, до фахівчині, яка сьогодні допомагає сотням жінок і дівчат знайти надію та силу.  


Проєкт «Підвищення рівня безпеки, захисту та психічного здоров’я жінок і дівчат, а також забезпечення їх прав» реалізується ООН Жінки в Україні у партнерстві з ГО «Дівчата». Проєкт фінансово підтримується урядами Швеції, Данії та Латвії, національними комітетами ООН Жінки. 

Крім того, проєкт отримує підтримку від ООН Жінки через Механізм екстреного фінансування (EFM) — гнучкий, відновлюваний фонд, ресурси якого можуть швидко спрямовуватися для реагування на надзвичайні ситуації або під час загострення затяжних криз.