З 2020 року кількість звернень до поліції щодо випадків насильства в Інтернеті проти журналісток подвоїлася, при цьому кожна четверта з них страждає від пов’язаних з цим тривоги та/або депресії.

Згідно з новим аналізом ООН Жінки, майже половина журналісток повідомляють про самоцензуру в соціальних мережах, а 22% – у своїй роботі через насильство в Інтернеті.

Нью-Йорк/Київ, 1 травня, 2026 р  – Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня, ООН Жінки, TheNerve та партнери оприлюднили новий звіт, у якому висвітлюються зростаючі та дедалі витонченіші форми насильства в Інтернеті, з якими жінки, зокрема журналістки та працівниці ЗМІ, стикаються у суспільному житті.

Згідно з доповіддю «Переломний момент: насильство в Інтернеті - наслідки, прояви та засоби захисту в епоху штучного інтелекту», 12% жінок –правозахисниць, активісток, журналісток, працівниць медіа та інших публічних комунікаторок повідомляють, що стикалися з несанкціонованим поширенням особистих зображень, зокрема інтимного чи сексуального характеру. Ще 6% зазначають, що стали жертвами «діпфейків», а майже кожна третя отримувала небажані повідомлення сексуального характеру.

Звіт також показує, що такі атаки часто є навмисними та скоординованими і спрямовані на витіснення жінок із публічного простору, підрив професійного авторитету та особистої репутації.  

Ця стратегія вже має відчутні наслідки: 41% всіх опитаних жінок повідомили про самоцензуру в соціальних мережах, щоб уникнути нападок, тоді як 19% – про самоцензуру у професійній діяльності внаслідок онлайн-насильства.

Для жінок-журналісток та працівниць ЗМІ ситуація є ще більш тривожною: 45% жінок цієї групи повідомили про самоцензуру в соціальних мережах у 2025 році (що становить 50% зростання порівняно з 2020 роком), а майже 22% повідомили про самоцензуру у своїй роботі.

Іншою помітною тенденцією є зростання кількості судових позовів і звернень до правоохоронних органів серед жінок-журналісток і працівниць медіа. У 2025 році вони вдвічі частіше (22%) повідомляли поліцію про випадки онлайн-насильства порівняно з 2020 роком (11%).

Майже 14% наразі вживають правових заходів проти кривдників, посередників або роботодавців порівняно з 8% у 2020 році. Це свідчить про зростання обізнаності та посилення тиску, спрямованого на притягнення винних до відповідальності.

Це насильство серйозно позначається на здоров’ї та добробуті жінок. Звіт показує, що майже чверті (24,7%) опитаних журналісток та працівниць ЗМІ діагностували тривогу або депресію, пов’язані з насильством в Інтернеті, якого вони зазнали, а майже 13% повідомили, що їм діагностували посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

«Штучний інтелект полегшує вчинення насильства для кривдників і робить його більш руйнівним для постраждалих, прискорюючи втрату з таким трудом здобутих прав на тлі демократичного регресу та поширення мізогінії в онлайн-просторі. Наша відповідальність полягає в тому, щоб забезпечити, щоб системи, закони та платформи реагували з тією терміновістю, якої вимагає ця криза». – зазначила Калліопі Мінгеру, керівниця Секції з питань припинення насильства щодо жінок, ООН Жінки» (Kalliopi Mingerou, UN Women’s Chief of the Ending Violence Against Women Section).

У правовому захисті від насильства в Інтернеті й досі існують значні прогалини. Як підкреслив Світовий банк минулого року, менше ніж 40 % країн мають закони, що захищають жінок від кіберхарассменту або кіберпереслідування. Як наслідок, 44 % жінок і дівчат у світі – приблизно 1,8 мільярда людей – залишаються без доступу до правового захисту.

Ситуація в Україні

В квітні 2026 року, ГО «Жінки в медіа» оприлюднили результати дослідження «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні», яке засвідчило, що журналістки в Україні під час повномасштабного російського вторгнення працюють у режимі хронічного перевантаження, поєднуючи професійну відповідальність із економічною нестабільністю, онлайн-атаками та неоплачуваною доглядовою працею.

Дослідження фіксує значну поширеність гендерно зумовлених ризиків у професії. Близько 43% респонденток повідомили про досвід агресії або погроз, зокрема в онлайн-середовищі. Йдеться про сексизм, психологічне насильство, онлайн-атаки та гендерну дезінформацію, спрямовані на дискредитацію журналісток і підрив їхньої професійної репутації. Водночас частина жінок не звертається по допомогу навіть у випадках погроз, що може свідчити про обмежену ефективність або доступність механізмів захисту.

«Переломний момент: насильство в Інтернеті – наслідки, прояви та засоби правового захисту в епоху штучного інтелекту» є частиною ширшої серії досліджень, що вивчають, як насильство в Інтернеті обмежує участь жінок у суспільному житті в епоху штучного інтелекту. Дослідження було проведено на замовлення ООН Жінки в рамках програми «ДІЯТИ з метою припинення насильства щодо жінок», що фінансується Європейським Союзом. Воно було підготовлено у партнерстві з Ініціативою із забезпечення достовірності інформації TheNerve та City St George’s, Лондонського університету, у співпраці з Міжнародним центром журналістів та ЮНЕСКО. Авторами звіту є: д-рка Джулі Посетті (Dr. Julie Posetti), Кейлі Вільямс (Kaylee Williams), д-рка Леа Хеллмюллер (Dr. Lea Hellmueller), д-рка Полін Рено (Dr. Pauline Renaud), Набіла Шаббір (Nabeelah Shabbir) та д-рка Нермін Абулез (Dr. Nermine Aboulez).